Офіоліти

Офіолі́ти (від грец. ὄφις — змія та λίθος — камінь) — генетично пов'язаний комплекс основних і ультраосновних глибинних (дуніти, перидотити, піроксеніти, габро, тоналіти), виливних (базальти та їхні туфи) і осадових (глибоководні осади океанічного типу) гірських порід, які залягають спільно.

Офіоліти в Національному парку Грос-Морн, Канада

Історична довідка

Термін застосовували для опису гірських порід зеленого кольору зі змієподібною текстурою (серпентиніти, спіліти та ін.). Уперше використав мінералог А. Броньяр (1770–1847; Франція) у 1813 для опису асоціації альпійських зелених серпентиновмісних порід з діабазами. 1905 і 1927 геолог Г. Штайнманн (1856–1929; Німеччина) розширив значення терміну, додавши до комплексу серпентинітів подушкові лави та радіолярити (так звана трійця Штайнманна).

Поширення

Офіоліти зазвичай знаходять у шовних зонах, де після завершення субдукції розміщуються океанічні ділянки земної кори (між континентами, континентальними фрагментами або острівними дугами, що зіштовхуються).

Локації офіолітів:

• острів Маккуорі (штат Тасманія, Австралія) — об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1997), природоохоронна територія — єдиний відомий приклад офіолітового комплексу, що проходить процес формування та наразі перебуває в його первісному геологічному середовищі;
• офіоліт затоки Островів у Національному парку Грос-Морн (1987 внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, провінція Ньюфаундленд і Лабрадор, Канада) — оголена повна стратиграфічна послідовність офіолітів;
• прибережний хребет від м. Санта-Барбари до округів м. Сан-Франциско (штат Каліфорнія, США);
• комплекс Семайл (Оман, Об'єднані Арабські Емірати) — один з найбільш оголених офіолітових комплексів;
• гірський хребет Троодос (Кіпр) — відомий родовищами мідних руд, розробку яких вели ще в часи античності;
• Якуно, Хороканай та Порошірі — повні послідовності офіолітів (Японія);
• гора Дун (о. Південний, Нова Зеландія);
• офіолітовий комплекс Замбалес (о. Лусон, Філіппіни);
• офіолітовий пояс пагорбу Нага та Андаманських гір (Північний Схід Індії);
• неопротерозойські офіоліти Аравійської пустелі, Єгипет.

Значення

Вивчення офіолітів важливе для виявлення родовищ руд, генетично пов'язаних із породами офіолітових комплексів ([[Хромові руди|хромових], нікелевих, платинових, золотоносних, ртутних тощо), а також для вивчення розвитку земної кори.

Література

1. Brongniart А. Essai d’une classification minéralogique des roches mélangées // Journal des Mines. Band 34. Paris, 1813, S. 5–48.
2. G. Steinmann. Ophiolite concept and the evolution of geological thought // Geological Society of America, 2003. 504 p.
3. Dilek Y. Ophiolite concept and its evolution // Geological Society of America, 2003. p. 1–16.
4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Офіоліти // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Офіоліти (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.09.2025