Ом (мантра)
Ом, Аум (санскр. ॐ) — у ведичній традиції, індуїзмі, буддизмі — сакральний звук, найважливіша (первинна) мантра, слово влади (сили). Використовують у практиці медитації, різних школах йоги, вимовляють під час релігійних ритуалів. Має звучати співочеподібно, плинно, без зусиль (у різних течіях — голосно або майже нечутно, внутрішньо). Голосні при вимові зливаються в звук О, а М вимовляють протяжно, резонуюче.
У ведичній традиції починало й завершувало кожний ритуальний текст. Є символом безперервності, тотальності, всепроникності. Тлумачать як перший прояв ще не явленого Брахмана (Абсолюта) — первинну вібрацію, з якої зародився Всесвіт. Вважають джерелом усіх звуків і сутністю Вед. В індуїзмі інтерпретують як символ тримурті — богів Брахми, Вішну та Шіви, три священних тексти (шруті) Вед — Рігведу, Самаведу, Яджурведу, єдність минулого теперішнього і майбутнього, три стани свідомості (яв, марення, сон) тощо. У буддизмі — тіло, слово та розум Будди, три тіла Будди, «три коштовності» (Будда, дгарма, сангха) та ін. Зі звуком пов’язують вияв божественної сили, блага, гармонію тіла й розуму. Назагал символіка звуку набуває невичерпного змісту, зокрема і в езотеричних течіях, неорелігіях.
Графічне зображення часто використовують як впізнаваний символ індуїзму.
