Одеон (архітектура)
Одео́н, одейон (грец. ᾠδεῖον — місце для співу) — у Давній Греції — громадська споруда, призначена для музичних змагань і вистав, виступів ораторів, музикантів і співаків.
Капітальна мурована з каменю споруда, зазвичай прямокутна у плані. Містила напівкруглий у плані воронкоподібний театрон з лавами для глядачів, що уступами піднімалися від напівциркульної у плані орхестри (містилася унизу в центрі) до зовнішніх стін. Позаду орхестри була невелика скена, призначена для хору. Від звичайного античного грецького театру одеон відрізнявся значно меншими розмірами та наявністю даху задля покращення акустичних якостей та комфорту глядачів і слухачів. Нерідко для влаштування одеону використовували природний схил рельєфу місцевості.
Найстародавніший одеон збудовано 442 до н. е. у м. Афінах за правління Перикла (не збережено). За римської влади там само 15 до н. е. споруджено одеон Марка Агриппи із залою на 1 000 глядачів (збережено археологічні залишки). Найбільшим став одеон Ірода Аттика в Афінах 161, розрахований на 5 000–6 000 осіб, який і тепер використовують для проведення вистав, концертів, фестивалів. Він не має даху з огляду на значні розміри.
Одеони відомі у більшості міст Давньої Греції. У м. Римі після 86 збудовано два одеони — імператорів Доміціана і Траяна (обидва не збережено).
У Новий час одеон — це видовищна споруда для концертів і танців.
Література
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 300.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 54.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Одеон (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Одеон (архітектура) (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.12.2025
