Театрон
Театро́н (грец. θέατρον — місце для видовищ, від θέα — глядіння, споглядання) — у Давній Греції — головна і найбільша частина громадської споруди, призначеної для вистав, виступів ораторів, музикантів і співаків — театру обо одеону.
На театроні влаштовано місця для глядачів.
У Давній Греції театрони відомі від 6 ст. до н. е. Їх розміщували просто неба зазвичай на схилі пагорба у невеликій улоговині. Радіально влаштовані тераси з місцями для глядачів концентрично (як правило, напівколом у плані) воронкоподібно піднімалися від орхестри угору по схилу. Місткість театрона розраховували так, щоб вмістити всіх вільних громадян поліса (зазвичай від 14 до 30 тисяч осіб). Спершу лави для глядачів були дерев’яними. Від 5 ст. до н. е. їх почали робити кам’яними, а в прохедрії (нижньому першому ярусі, призначеному для вельми поважних осіб) — із мармуру, іноді у вигляді крісел. Горизонтально влаштовані півколом ряди лав поділяли на сектори прямими сходами. У великих театронах суцільно розташовані низки глядацьких рядів розділяли горизонтальними проходами. Це, як і секторальні сходи, підвищувало зручність перебування публіки. У деяких театронах влаштовували спеціальні резонатори у вигляді керамічних посудин. Античні грецькі театрони забезпечували високі акустичні якості всієї видовищної споруди: за тихої безвітряної погоди слово, вимовлене пошепки на орхестрі перед скеною, було добре чути на останньому горішньому ряді театрона. Найкраще збережено театрон античного грецького театру 330 до н. е. у м. Епідаврі (п-ів Пелопоннес, Греція).
В античних грецьких і римських одеонах театрон іззовні огороджували стінами й нерідко накривали дахом.
У Стародавньому Римі споруди театрів будували незалежно від рельєфу місцевості, тому театрони були меншими, ніж у грецьких містах, і спиралися на муровані з бетону субструкції, а не на схил пагорба (театр Марцелла у м. Римі 13 до н. е.).
В Україні археологічні залишки театрона античного грецького театру в Херсонесі Таврійському (тепер м. Севастополь) виявлено архітектурно-археологічними дослідженнями українських фахівців, виконано консервацію і музеєфікацію їх.
Література
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 404.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 54.
Ряди кам’яних лав для глядачів і радіальних сходів театрона
Театрон на субструкціях античного римського театру: 1 – орхестра; 2 – театрон; 3 – скена; 4 – проскеніум; 5 – параскеній з пародом (бічна частина скени з виходом на неї)
Археологічні залишки театрона античного грецького театру в Херсонесі Таврійському
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Театрон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Театрон (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.07.2026
