Абразиви

Абрази́ви (фр. abrasif — шліфувальний, від лат. abradere — зіскоблювати), абрази́вні матеріали — дрібнозернисті або порошкоподібні речовини з високою твердістю, які використовують для оброблення матеріалів, а також для буріння порід гірських.

Частинки абразивів мають бути міцними, твердими, з гострими окрайками. Поєднання таких властивостей можливе лише у твердих мінералів, тому для виготовлення абразивів застосовують саме їх. Абразиви можуть бути як природного, так і штучного походження.

З давніх часів для механічного оброблення використовували природні абразиви — алмази, гранати, корунд, наждак, кремінь, трепел, пемзу, кварцовий пісок, крейду, каолін, діатоміт, перліт та ін. Тепер задоволення потреб техніки базується переважно на використанні синтетичних (штучних) абразивів, з яких найпоширенішими є електрокорунд (нормальний, білий, хромистий, хромтитанистий, титанистий, цирконієвий, монокорунд, сферокорунд, формокорунд та SG-корунд), карборунд (силіцій карбід зелений і чорний), матеріали на основі кубічного нітриду бору, карбіду бору, синтетичний алмаз. Широке використання синтетичних абразивів зумовлене ще й тим, що можна надати їм наперед задані властивості.

На поч. 1950-х для задоволення потреби абразивного виробництва в технічних алмазах у лабораторії «ASEA» (абревіатура від швед. Allmänna Svenska Elektriska Aktiebolaget — Загальна шведська електрична акціонерна компанія) синтезовані перші в світі штучні алмази, а в грудні 1954 вони синтезовані в лабораторії компанії «Дженерал Електрик» (англ. General Electric) у США.

На початку 21 ст. обсяг випуску синтетичних штучних алмазів становив близько 8,4 млрд карат. Синтетичні штучні алмази переважно застосовують для виготовлення алмазного інструмента, який використовують у механо- і каменеобробленні та під час бурових робіт. Низку штучних матеріалів надтвердих на основі кубічного нітриду бору створено для абразивного оброблення загартованих сталей, оскільки алмаз для цього непридатний. Торгові марки — ельбор (РФ), кубоніт, гексаніт (Україна), бєлбор (Білорусь), боразон (США), CBN — Японія, Китай. Вартість цих надтвердих абразивів перевищує вартість звичайних абразивів майже в 2000 разів.

В Україні використовують переважно абразиви, які виробляють ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» і ПАТ «Іршавський абразивний завод» — зернисті, порошкоподібні та мікропорошкові — з електрокорунду нормального, карбіду кремнію чорного й зеленого. Надтверді порошкові абразиви на основі алмазу та кубічного нітриду бору — продукція надтвердих матеріалів Інституту ім. В. Бакуля НАН України (м. Київ), також алмазні порошки виробляють ПАТ «Полтавський алмазний інструмент» і ПАТ «Алмазінструмент» (м. Львів).

Література

1. Hall Richard. Shaping the future: developments in abrasives and processes // Gohram conf. «Precision Grinding and Finishing in the Global Economy». Chicago. 1–3 оct. 2001.
2. Сверхтвердые материалы. Получение и применение. К.: Ин-т сверхтвердых материалов им. В. Н. Бакуля НАН Украины, Т. 1, 2003 – 316 с.;
3. Лавриненко В. И., Ильницкая Г. Д., Боримский А. И. и др. Низкопрочные синтетические алмазы на основе феррокремния в шлифовальном инструменте // Прогресивні технології та системи машинобудування : Міжнар. зб. наук. праць. Донецьк, 2010. Вип. 40.
4. Лавріненко В.І., Новіков М.В. Надтверді абразивні матеріали в механообробці : К.: ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України, 2013. – 456 с.

Автор ВУЕ

• В. І. Лавріненко

Покликання на цю статтю: Лавріненко В. І. Абразиви // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Абразиви (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.12.2017