Натрієва селітра

Натрієва селітра
Синоніми	чилійська селітра, натронатрит, нітратин, салнітер
Клас мінералу	нітрати
Колір	білий до жовтуватого, червонувато-коричневий, сірий
Сингонія	ромбічна
Твердість	5, 5–6
Блиск	скляний
Густина	2, 7 г/см3
Особливі характеристики	рідкісний

На́трієва селі́тра, чилійська селітра, натронатрит, нітратин, салнітер — мінерал, нітрат натрію.

Історична довідка

Здавна нітрати знаходили у пустельних і напівпустельних районах, де вони накопичувались упродовж тисячоліть унаслідок розкладу органічних решток та наступного окиснення аміаку до нітратів за відсутності атмосферних опадів (що перешкоджало вимиванню солей).

У 1736 штучний нітрат натрію уперше синтезував А.-Л. Дюамель дю Монсо. Наприкінці 18 ст. у Чилі було виявлено потужні поклади мінералу, утворені в умовах аридного клімату пустелі Атакама (звідси одна з назв — чилійська селітра). Саме це родовище зробило мінерал відомим у світі. Масштабний промисловий видобуток розпочато у 1830–1840 х. Зростаюча прибутковість експорту нітратів призвела до збройного конфлікту 1879–1883 між Чилі та союзом Перу і Болівії за контроль над родовищами натрієвої селітри в пустелі Атакама (так звана Друга Тихоокеанська, або Селітряна війна). Унаслідок війни Чилі отримала монопольний контроль над світовим видобуванням селітри (що стало основою економічного зростання країни), а Перу і Болівія утратили частини територій.

З упровадженням процесу Габера — Боша (у 1909–1913; див. Габер, Фріц і Бош, Карл) та пов’язаного із ним виробництва синтетичної натрієвої селітри видобуток із чилійських родовищ неухильно втрачав значення. Хоча до середини 20 ст. більшість селітряних копалень була закрита, однак і дотепер Чилі залишається чи не єдиним регіоном світу, де ще зберігся незначний видобуток природної натрієвої селітри. Попутно тут видобувають комплексні нітратні руди.

Характеристика

Хімічний склад. Фізичні властивості

Хімічна формула: NaNO₃.

Хімічний склад, %: Na₂O — 36,5; N₂O₅ — 63,5.

Сингонія тригональна. Дитригонально-скаленоедричний вид. Спайність досконала за ромбоедром.

Форми виділення: ґрунтові вицвіти, кірки, порошкуваті маси, зрідка — зернисті агрегати і ромбоедричні, аналогічні кальциту кристали.

Густина — 2,3 г/см³.

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 1,5˗2.

Колір білий до жовтуватого, червонувато-коричневий, сірий. Блиск скляний. Крихка. Легкорозчинна у воді.

Походження. Розташування родовищ

Натрієва селітра утворюється частково біогенним шляхом унаслідок діяльності ґрунтових нітрифікуючих бактерій, а також абіогенними процесами — в результаті вулканічної діяльності та окиснення атмосферного азоту під час грозових розрядів і під дією інсоляції. Азотна кислота, що формується у процесі, надходить у ґрунт і реагує з натрієвмісними компонентами з утворенням нітратів, які в умовах аридного клімату за відсутності інтенсивних опадів і рослинного покриву не вимиваються і накопичуються.

Мінерал поширений в аридних областях разом з епсомітом і гіпсом у пустелях на Півночі Чилі, департаменті Кочабамба (Болівія), ґрунтах Долини Смерті (штат Каліфорнія, США) тощо.

В Україні трапляється зрідка у незначних кількостях у гірських районах Кримського півострова. Комерційних родовищ, що розробляються, в Україні немає.

Застосування

Застосовують як добриво; у харчовій, скляній, металообробній промисловості; для отримання вибухових речовин, ракетного палива і піротехнічних сумішей (додає вогню жовтого кольору).

Виготовляють із природних покладів вилуговуванням гарячою водою і кристалізацією, абсорбцією розчином соди оксидів азоту, обмінним розкладанням кальцієвої або аміачної селітри з сульфатом, хлоридом або карбонатом натрію.

Додатково

Україна виробляє натрієву селітру як хімічну продукцію у складі загального виробництва азотних добрив / нітратів: у 2024 країна входила до провідних виробників цього продукту в Європі (разом із Нідерландами і Росією) з обсягом близько 22 тис. т за рік.

Література

1. Jones G. Nitrogen : Its Fixation, Its Uses in Peace and War // The Quarterly Journal of Economics. 1920. Vol. 34 (3). P. 391–431.
2. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
3. Mullin J. W. Crystallization. 3rd ed. Oxford : Butterworth-Heinemann, 1997. 527 p.
4. Barnum D. Some history of nitrates // Journal of Chemical Education. 2003. Vol. 80, № 12. P. 1393–1396.
5. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
6. Tempel N. Chile-Salpeter — Weißes Gold für die Äcker und Schlachtfelder der Welt // Industriekultur. Magazin für Denkmalpflege, Landschaft, Sozial-, Umwelt- und Technikgeschichte, Jg. 28. 2022. Heft 3. S. 18–22.
7. Кульчицька Г., Черниш Д., Сєтая Л. Українська номенклатура мінералів / Відп. ред. О. Пономаренко ; Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України. Київ : Академперіодика, 2022. С. 5, 320.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Натрієва селітра // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Натрієва селітра (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.02.2026