Азо́тна кислота́, нітратна кислота, HNО3 — сильна одноосновна кислота. Безбарвна димуча рідина з різким запахом. Густина безводної азотної кислоти — 1522 кг/м3, tпл. = 41,15 °С, tкип. = 86 °С; легко розкладається, забарвлюючись у жовтий колір. Розчиняється у воді у всіх співвідношеннях; утворює азеотропну суміш, що містить 68,4 % НNO3. Концентрована азотна кислота — сильний окисник: окислює сірку до сірчаної кислоти, фосфор — до фосфорної кислоти, руйнує органічні речовини. Продуктами взаємодії азотної кислоти з металами є солі — нітрати. Алюміній, залізо, хром реагують з розбавленою азотною кислотою і не взаємодіють з концентрованою внаслідок утворення окисної плівки на їхній поверхні. Азотна кислота взаємодіє з багатьма органічними сполуками, утворюючи нітросполуки (див. Нітрування). Добувають азотну кислоту каталітичним окисленням аміаку киснем повітря. Азотну кислоту використовують у виробництві добрив, вибухових речовин, барвників, лаків, у металургії кольорових металів, у хімічних лабораторіях тощо.
Література
- Атрощенко В. И., Каргин С. И. Технология азотной кислоты. Москва, 1970.
- Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ. Москва, 2000.
- Глосарій термінів з хімії / Й.Опейда, О.Швайка. — Донецьк, 2008.