Азотна кислота

Азо́тна кислота́, нітратна кислота, HNО3 — сильна одноосновна кислота. Безбарвна димуча рідина з різким запахом. Густина безводної азотної кислоти — 1522 кг/м3, tпл. = 41,15 °С, tкип. = 86 °С; легко розкладається, забарвлюючись у жовтий колір. Розчиняється у воді у всіх співвідношеннях; утворює азеотропну суміш, що містить 68,4 % НNO3. Концентрована азотна кислота — сильний окисник: окислює сірку до сірчаної кислоти, фосфор — до фосфорної кислоти, руйнує органічні речовини. Продуктами взаємодії азотної кислоти з металами є солі — нітрати. Алюміній, залізо, хром реагують з розбавленою азотною кислотою і не взаємодіють з концентрованою внаслідок утворення окисної плівки на їхній поверхні. Азотна кислота взаємодіє з багатьма органічними сполуками, утворюючи нітросполуки (див. Нітрування). Добувають азотну кислоту каталітичним окисленням аміаку киснем повітря. Азотну кислоту використовують у виробництві добрив, вибухових речовин, барвників, лаків, у металургії кольорових металів, у хімічних лабораторіях тощо.

Література

  1. Атрощенко В. И., Каргин С. И. Технология азотной кислоты. Москва, 1970.
  2. Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ. Москва, 2000.
  3. Глосарій термінів з хімії / Й.Опейда, О.Швайка. — Донецьк, 2008.

Автор ВУЕ