Морські розсипи

Морські́ ро́зсипи, літоральні розсипи — розсипні родовища корисних копалин, що виникають на узбережжях континентів та океанічних островів.

Характеристика

Формуються у товщі прибережних відкладів, уздовж берегових і розривних хвильових течій на пляжах і підводних берегових схилах.

У межах узбережжя відомі сучасні і древні розсипи на морських терасах (абсолютна відмітка до 200 м) і затоплені на шельфі (на глибинах до 30 м). Їхнє утворення пов'язане з береговими лініями кайнозою. На континентах знаходяться викопні морські розсипи, приурочені до протерозойських, палеозойських, мезозойських, палеогенових і неогенових берегових зон.

Морські розсипи складають переважно важкі акцесорні мінерали (ільменіт, рутил, циркон, магнетит, титаномагнетит, монацит, лейкоксен, гранат, ставроліт, кіаніт, силіманіт), рідше — корисні компоненти (золото, платиноїди, каситерит, мінерали рідкісних металів, алмази, хроміти, бурштин). Вони надходять з розташованих в береговій зоні проміжних колекторів (родовища кори вивітрювання, морени, дельти), де містяться в низьких концентраціях, а також з алювіальних, еолових розсипів і корінних родовищ. Розташовуючись на 1–2 м вище рівня моря, вздовж верхнього краю пляжу біля підніжжя берегового уступу, продуктивні пласти невеликої потужності (0,2–0,6 м і шириною десятки метрів) простягаються з інтервалами паралельно береговій лінії на десятки, іноді сотні кілометрів. Зерна корисних компонентів мають малі розміри (0,1–0,3 мм), досягаючи концентрації 80–90 % в окремих прошарках і родовищах.

Походження. Поширення

Прибережно-морські розсипи наносять річки з внутрішніх частин континенту або надходять унаслідок розмиву джерел, розташованих у береговій зоні. Пляжні розсипи утворюються з піску та гравію, відкладених уздовж краю великих водойм, і зазвичай поширені там, де струмки або річки впадають у велику водойму. Матеріали збираються у результаті безперервної дії хвиль і течій. Зазвичай насичені ільменітом і магнетитом, трапляються в різних кількостях золото, платина і хроміт

На узбережжях розробляють найпоширеніші ільменіт-рутил-циркон-монацитові морські розсипи в Австралії, США, Індії, Шрі-Ланці; титано-магнетитові — в Японії, Новій Зеландії. Відомі розсипи алмазів в Південно-Африканській Республіці, розсипи золота і платини на Алясці, бурштину в країнах Балтії. З більшості родовищ видобуток ведуть на суші, однак кількість підводних розсипів, що розробляються, зростає.

Література

1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
2. Pohl W. Mineralische und Energie-Rohstoffe: eine Einführung zur Entstehung und nachhaltigen Nutzung von Lagerstätten. Stuttgart : Schweizerbart, 2005. 527 p.
3. Michaud D. Types of Placers // 911Metallurgist. 2016. URL: https://www.911metallurgist.com/blog/list-types-placers

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Морські розсипи // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Морські розсипи (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.06.2023