Ладний, Вадим Євстахійович

Ладний, Вадим Євстахійович1.jpg

Ладний, Вадим Євстахійович

Народження 27.12.1918
Місце народження Харків
Смерть 19.08.2011
Місце смерті Київ
Місце поховання Київ
Alma mater Харківський національний університет будівництва та архітектури
Місце діяльності Україна, Київ
Напрями діяльності архітектура
Традиція/школа бруталізм, архітектура сучасна


Відзнаки

Ордени Вітчизняної війни ІІ ступеня
Медалі За відвагу
Почесні звання заслужений архітектор УРСР; народний архітектор СРСР
Міст імені Є. Патона у м. Києві
Річковий вокзал у м. Києві

Ла́дний, Вади́м Євста́хійович (27.12.1918, м. Харків, тепер Україна — 19.08.2011, м. Київ, Україна) — архітектор, народний архітектор СРСР, автор проєктів низки споруд у м. Києві.

Життєпис

Учасник Другої світової війни.

1946 закінчив архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту (тепер Харківський національний університет будівництва та архітектури) і направлений на роботу у м. Київ. Відтоді працював архітектором в інституті «Київпроєкт», зокрема 1979–1991 — начальником Управління об’ємного проєктування.

Діяльність

Усе життя присвятив архітектурному проєктуванню. Почав працювати в стилістиці радянського ретроспективізму, а від середини 1950-х — у стилістиці архітектури сучасної (модернізму). Мав своє оригінальне творче бачення архітектури з умінням створювати виразні пластичні архітектурні форми, близькі до стилістики бруталізму. Лапідарну монументальність цих споруд пом’якшувало залучення до їхнього декорування творів монументального, монументально-декоративного мистецтва українських художників (зокрема В. Прядки). При створенні знакових для м. Києва архітектурних комплексів і споруд співпрацював з головними архітекторами м. Києва А. Добровольським, Б. Приймаком, а також архітекторами В. Гопкалом, Г. Слуцьким та іншими.

Твори (усі — у м. Києві, у співавторстві):

  • архітектурне вирішення мосту імені Є. Патона 1953;
  • центральний поштамт на вул. Хрещатик 1953–1958;
  • житловий будинок із вбудованим кінотеатром на вул. Хрещатик 1955;
  • корпус гуманітарних інститутів НАН України 1953–1958;
  • житлові будинки й торговельний центр (на теперішньому Берестейському проспекті) 1960–1975;
  • річковий вокзал 1961;
  • розпланування і забудова Русанівського житлового масиву та готель «Славутич» 1961–1974;
  • навчальні корпуси та студентські гуртожитки Київського національного університету імені Тараса Шевченка 1973–1990;
  • розпланування і забудова житлового району Оболонь з торговельним центром і двома 20-поверховими експериментальними житловими будинками, що зводилися методом підйому поверхів, 1978–1985;
  • житловий будинок у Бессарабському проїзді 1995.

Визнання

Заслужений архітектор УРСР (з 1970).

Народний архітектор СРСР (з 1984).

Нагороди

Медаль «За відвагу».

Орден Вітчизняної війни ІІ ступеня.

Література

  1. Андрущенко Н. П. Признание заслуг В. Ладного // Строительство и архитектура. 1984. № 7. С. 17–19.
  2. Ладний Вадим Евстафиевич // Архітектура СССР. 1984. № 4. С. 122.
  3. Кілессо С. Київ архітектурний. Київ : Будівельник, 1987. С. 108–109; 116–117; 140–141.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Ладний, Вадим Євстахійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ладний, Вадим Євстахійович (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
17.02.2025

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶