Ладний, Вадим Євстахійович
|
Ладний, Вадим Євстахійович | |
|---|---|
| Народження | 27.12.1918 |
| Місце народження | Харків |
| Смерть | 19.08.2011 |
| Місце смерті | Київ |
| Місце поховання | Київ |
| Alma mater | Харківський національний університет будівництва та архітектури |
| Місце діяльності | Україна, Київ |
| Напрями діяльності | архітектура |
| Традиція/школа | бруталізм, архітектура сучасна |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Вітчизняної війни ІІ ступеня |
| Медалі | За відвагу |
| Почесні звання | заслужений архітектор УРСР; народний архітектор СРСР |
Ла́дний, Вади́м Євста́хійович (27.12.1918, м. Харків, тепер Україна — 19.08.2011, м. Київ, Україна) — архітектор, народний архітектор СРСР, автор проєктів низки споруд у м. Києві.
Життєпис
Учасник Другої світової війни.
1946 закінчив архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту (тепер Харківський національний університет будівництва та архітектури) і направлений на роботу у м. Київ. Відтоді працював архітектором в інституті «Київпроєкт», зокрема 1979–1991 — начальником Управління об’ємного проєктування.
Діяльність
Усе життя присвятив архітектурному проєктуванню. Почав працювати в стилістиці радянського ретроспективізму, а від середини 1950-х — у стилістиці архітектури сучасної (модернізму). Мав своє оригінальне творче бачення архітектури з умінням створювати виразні пластичні архітектурні форми, близькі до стилістики бруталізму. Лапідарну монументальність цих споруд пом’якшувало залучення до їхнього декорування творів монументального, монументально-декоративного мистецтва українських художників (зокрема В. Прядки). При створенні знакових для м. Києва архітектурних комплексів і споруд співпрацював з головними архітекторами м. Києва А. Добровольським, Б. Приймаком, а також архітекторами В. Гопкалом, Г. Слуцьким та іншими.
Твори (усі — у м. Києві, у співавторстві):
- архітектурне вирішення мосту імені Є. Патона 1953;
- центральний поштамт на вул. Хрещатик 1953–1958;
- житловий будинок із вбудованим кінотеатром на вул. Хрещатик 1955;
- корпус гуманітарних інститутів НАН України 1953–1958;
- житлові будинки й торговельний центр (на теперішньому Берестейському проспекті) 1960–1975;
- річковий вокзал 1961;
- розпланування і забудова Русанівського житлового масиву та готель «Славутич» 1961–1974;
- навчальні корпуси та студентські гуртожитки Київського національного університету імені Тараса Шевченка 1973–1990;
- розпланування і забудова житлового району Оболонь з торговельним центром і двома 20-поверховими експериментальними житловими будинками, що зводилися методом підйому поверхів, 1978–1985;
- житловий будинок у Бессарабському проїзді 1995.
Визнання
Заслужений архітектор УРСР (з 1970).
Народний архітектор СРСР (з 1984).
Нагороди
Медаль «За відвагу».
Орден Вітчизняної війни ІІ ступеня.
Література
- Андрущенко Н. П. Признание заслуг В. Ладного // Строительство и архитектура. 1984. № 7. С. 17–19.
- Ладний Вадим Евстафиевич // Архітектура СССР. 1984. № 4. С. 122.
- Кілессо С. Київ архітектурний. Київ : Будівельник, 1987. С. 108–109; 116–117; 140–141.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Ладний, Вадим Євстахійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ладний, Вадим Євстахійович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.02.2025