Бруталізм

Луїс Кан. Національна асамблея Бангладеш, м. Дакка
В. Ладний. Корпус фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка на проспекті В. Глушкова, 4 у м. Києві.
Фото Вечерського В. В.

Бруталі́зм (від італ. brutto — грубий, брутальний) –— напрям в архітектурі середини — другої половини 20 ст.

Належить до архітектури сучасної (функціоналізму, модернізму). Джерелом є пізня творчість архітектора Ле Корбюз'є. Ґрунтується на естетизації грубих, важких форм, необроблених поверхонь будівельних матеріалів (камінь, бетон) та залізобетонних конструкцій, відкритих систем інженерного обладнання тощо. Виходить з засади цілковитої правдивості архітектури й заперечення будь-якого декору.

Як окремий напрям виник у середині 1950-х у Великій Британії в творчості подружжя архітекторів Е. М. (1928–1993) та П. Д. Смітсонів (1923–2003), котрі вважали бруталізм етикою, а не естетикою. Найвідоміші споруди бруталізму — школа в м. Ганстентоні, графство Норфолк, Велика Британія (1954) та будинок редакції журналу «Економіст» у м. Лондоні (1964) архітекторів Е. та П. Смітсонів. Цей напрям також називають новим бруталізмом і зараховують до нього творчість архітекторів К. Танге (будівля муніципалітету м. Курасікі в префектурі Окаяма, Японія, 1960), Л. Кана (І.-Л. Шмуйловський, 1901–1974; Росія, США), А. Мілецького та В. Ладного (Україна). Л. Кан як автор будівлі Національної асамблеї Бангладеш у м. Дакка (1962) називав себе автором найогидніших будівель у світі. Залізобетонні будівлі в стилістиці бруталізму унаслідок дії природно-кліматичних чинників з часом набували непривабливого вигляду, тому їхні фасади намагалися тинькувати, фарбувати, обличковувати, спотворюючи тим самим правдивість автентичної стилістики.

В Україні найяскравішим прикладом такої архітектури є корпус фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка на проспекті В. Глушкова, 4 у м. Києві (архітектор В. Ладний, 1973).

Література

  1. Локтев В. И. Необрутализм и теория метаболизма (Кендзо Танге) // Архитектура Запада. Мастера и течения. Кн. 1. Москва : Стройиздат, 1972. С. 85–102.
  2. Келлер Б. Б. Поиски новой монументальности (Луис Кан) // Архитектура Запада. Мастера и течения. Кн. 1. Москва : Стройиздат, 1972. С. 152–164.
  3. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 53–54.
  4. Emili A. R. Pure and Simple, the Architecture of New Brutalism. Rome : Ed. Kappa, 2008.
  5. Chadwick P. This Brutal World. London : Phaidon, 2016.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Бруталізм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бруталізм (дата звернення: 22.01.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.01.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ