Кудринецький замок
Ку́дринецький за́мок — комплекс оборонних споруд, пам'ятка архітектури національного значення, с. Кудринці Чортківського району Тернопільської області, Україна.
Руїни мурованого замку містяться на високій стрімкій скелі Стрілці, що мисом підноситься над долиною р. Збруч на правому березі. Комплекс є архітектурною домінантою у гористому ландшафті.
Історична довідка
Замок збудував М. Гербурт (середина 16 ст. — 1602; тепер Україна) після 1588, коли став подільським воєводою. Це був прикордонний із Молдавським князівством замок на Волоському шляху, призначений для відбиття нападів татар і турків. Під час Хмельниччини замок 1648 здобули козаки. 1672 та 1694 його двічі здобувало військо Османської імперії, 1683 відвоювало у турків військо Речі Посполитої. Замок перебудовано у 18 ст., коли він належав сім’ї шляхтичів (див. Шляхта) Гумецьких. У середині 19 ст. власниками стали Бартфельди. Вони почали розбирати замкові споруди на будівельні матеріали, перетворивши комплекс на руїни. Від повного знищення замок врятувало розташування на рельєфі місцевості, незручне для вивезення будівельних матеріалів.
Від 1963 замок є пам’яткою архітектури та містобудування республіканського (тепер національного) значення, проте перебуває у зруйнованому стані.
Характеристика
Належить до замків, наближених до регулярного архітектурного типу — чотирикутний, із трьома наріжними баштами. Із трьох боків замок захищено урвищами. Найнеприступнішим був східний бік з річкою біля підніжжя скелі. Північний напільний бік, звернений до надрічкового плато, був головним рубежем оборони. Його захищали сухий рів, оборонний вал, мур і дві башти, одна з яких — чотиригранна — була надбрамною. Башти за формою і розмірами пристосовані для ведення фронтального і флангового обстрілу прилеглої місцевості замковими гарматами. Другий в’їзд у вигляді аркової (див. Арка) брами був у південному мурі. Житловий корпус прилягав із двору до східного замкового муру. Усі споруди побудовано з місцевого каменю-пісковика.
Збережено:
- південний, західний і північний мури;
- частину південної п’ятигранної башти на висоту трьох ярусів;
- північно-західну шестигранну триярусну башту;
- частково — надбрамну башту.
Усі башти мають прямокутні бійниці та великі прямокутні вікна з боку замкового двору, розширені у 18 ст., коли замок утратив військове значення й перетворився на шляхетську резиденцію. У стінах башт збережено гнізда від дерев’яних балок між’ярусних перекриттів.
Значення
Кудринецький замок належить до визначних пізньосередньовічних пам’яток оборонного будівництва на Поділлі. Становить інтерес як перехідний архітектурний тип від баштового замку мисового розташування до замку регулярного типу з бастеями.
Література
- Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. Мандрівки історичні. Львів : Центр Європи, 1997. С. 137–139.
- Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ : [б. в.], 2011. С. 366–367.
- Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія–Друк, 2015. С. 64.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Кудринецький замок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кудринецький замок (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.05.2025
