Кибла
Ки́бла [ араб. قِبْلَة (Qibla) букв. — напрямок (молитви)] — в ісламі — напрямок у бік Кааби у Заповідній (Забороненій) мечеті (див. Мечеть аль-Харам у Мецці), на який мусульмани в усьому світі орієнтуються при здійсненні молитви та деяких інших релігійних практик.
Історична довідка
Географічний напрямок, що вказує на певне, особливо священне для вірян місце, або сторону світу (наприклад, на схід Сонця), є значущим для багатьох релігій, зокрема авраамічної традиції. До нього звертаються обличчям під час молитви, відповідно орієнтують культові споруди, встановлюють символічні вказівники тощо.
Початково для Мухаммеда та ранньої громади (у т. з. мекканський період та деякий час після гіджри, за хадисами — упродовж 16–17 місяців) киблою був напрямок на м. Єрусалим (як і в тогочасному юдаїзмі). У м. Медині, після отримання на другий рік гіджри відповідних аятів Корану (2: 142–150), напрямок було змінено в бік Заповідної мечеті й Кааби (м. Мекка, тепер Саудівська Аравія). Зміна кибли відмежувала мусульман від мединських юдеїв.
До розвитку астрономії в ісламському світі мусульмани використовували традиційні методи визначення кибли (точки сходу й заходу небесних світил, напрямок вітру, розташування зір тощо). З 9–10 ст. мусульманські астрономи винайшли методи точного розрахунку напрямку кибли.
Киблу вказує в мечеті спеціальна ніша в стіні (з арочним або напівсферичним завершенням, часом пишно декорована) — міхраб. Точну появу міхрабів датувати складно, але на кінець 7 ст. (за правління Омеядів) вони вже існували.
Окрім щоденної молитви, кибли дотримуються в інших ритуальних діях: під час заклику до молитви (див. Азан), звершення дуа (особисте звернення до Аллаха з проханнями рідною мовою), різання жертовної тварини. Киблу також вважають напрямком для входу в стан іхраму задля здійснення паломництва (див. Хадж). Обличчям до Мекки кладуть небіжчика до могили.
Цитата
«Ми бачили, як блукав небом погляд твій. І Ми спрямували тебе до кибли, якою ти будеш задоволений. Поверни ж своє обличчя у бік Забороненої Мечеті! І де б ви не були повертайте обличчя своє саме у цей бік…». Коран (2:144)
Преславний Коран. Переклад смислів українською мовою / Пер. з араб. М. Якубовича. Київ : ДУМУ «Умма», 2017. 433 с.
Джерело
Преславний Коран. Переклад смислів українською мовою / Пер. з араб. М. Якубовича. Київ : ДУМУ «Умма», 2017. 433 с.
Література
- King D. A. Ḳibla: Astronomical Aspects // Encyclopaedia of Islam : in 12 vol. 2nd ed. Leiden : Brill, 1986. Vol. 5. P. 83–88; 864–866.
- Almakky G., Snyder J. Calculating an Azimuth from One Location to Another. A Case Study in Determining the Qibla to Makkah // Cartographica. 1996. Vol. 33. № 2. P. 29–36.
- King D. A. The Sacred Geography of Islam // Mathematics and the Divine: A Historical Study / Ed. by T. Koetsier, L. Bergmans. Amsterdam : Elsevier, 2005. P. 161–178.
- Кибла // Ісмагілов С. В., Козловський І. А., Халіков Р. Х. та ін. Іслам: Енциклопедичний словник. Київ : Бібліотека ісламознавства ; Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України ; Руслан Халіков, 2021. С. 233.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Кибла // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кибла (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.07.2024