Катехизис

Катехи́зис, катехізис, катехизм (грец. κατήχησις — повчання, настанова, від грец. κατέχεω — навчати усно) — у християнстві — посібник для духовної освіти, що містить короткий популярний виклад основ віровчення та моралі, переважно у формі запитань і відповідей. Термін вживають і на позначення самого процесу навчання основам віри.

Загальна характеристика

Катехизис може бути призначений як для початкового навчання дітей, неофітів основам релігії, так і для священників (із навчально-методичною метою). За змістом є розтлумаченням у доступній формі Біблії, Символу віри, таїнств, заповідей Божих, молитов, засад церковного життя. Передбачає спільні заняття учителів і учнів або батьків і дітей. Часом містить літургійні та релігійні пісні, ілюстрації на біблійні сюжети тощо.

За припущенням, такий формат запитань і відповідей був запозичений християнами від античних філософських шкіл. Один із перших катехизисів уклав Аврелій Августин.

Кожна християнська конфесія створює власні катехизиси, що відбивають особливості її віросповідання, богословської традиції та релігійної практики: існують православні, католицькі, лютеранські, англіканські тощо. Так, у протестантських країнах набув популярності «Малий катехизис» (1529) М. Лютера. Господню молитву «Отче наш» і апостольський Символ віри він поділяв на короткі фрагменти, з питанням «Що це означає?» після кожної частини. Серед відомих реформатських катехизисів — «Женевський катехизис» (1542) Ж. Кальвіна, «Гайдельберзький катехизис» (1563). З-поміж римо-католицьких: «Римський катехизис» (1566), схвалений Тридентським собором і призначений для духовенства з метою просвіти вірян; «Катехизис Беларміно» (1597) тощо. Іван Павло ІІ 1992 ухвалив «Катехизм Католицької церкви» (лат. Catechismus Catholicae Ecclesiae), розпрацьований спеціальною комісією кардиналів. Книга узагальнює доктрину Церкви та є орієнтиром для укладання місцевих катехизисів, адресована відповідальним за катехизацію та як «корисне читання для всіх інших вірних християн». Перекладена багатьма мовами світу.

У православній традиції на землях України віхою стало староцерковнослов’янське «Православне сповідання віри», відоме як «Великий катехизм Петра Могили» (укладена 1640 в м. Києві).

Офіційним виданням Української греко-католицької церкви є катехизм «Христос — наша Пасха», який розкриває особливості богословської й літургійної традиції УГКЦ. Катехизм поділяється на три частини: віра церкви, молитва церкви й життя церкви.

І в західній і в східній християнській освіті утвердилися похідні терміни:

катехит — учитель віри;
катехумен — той, хто приймає навчання правд віри (переважно перед хрещенням);
катехизація — процес навчання основам (правдам) віри;
катехитика, катехиза — наука-теорія такого навчання тощо.

Переносно

Переносно — головні засади, основи. Так, 1911 просвітянами було видано брошуру «Український катехизм», де висвітлено основні засади українського національного руху.

Додатково

Розбіжності в українській термінології виникли внаслідок запозичення терміна з різних джерел: православна (візантійська) традиція спиралася безпосередньо на грецьку мову (звідси переважання терміна «катехизис»), католицька — на латину й латинський відповідник терміна (звідси — «катехизм»).

Джерела

Катехизм Католицької Церкви. [Б. м.] : Синод Української Греко-Католицької Церкви, 2002. 772 с.
Катехизм Української Греко-Католицької Церкви: Христос — наша Пасха. Львів : Свічадо, 2011. 336 с.

Література

Катехизис Петра Могили: оригінал 1645 року / Ред. А. Жуковський. Київ; Париж : Воскресіння, 1996. 288 с.
Захарків О., Куньч З. Як правильно: катихизм, катехизм, катихизис, катехізіс, катехиза? // Єдиними устами. 2000. № 4. С. 63–71.
Олійник Л. «Короткий катехизис» Петра Могили як літературна пам’ятка доби // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. 2012. Вип. 34. С. 188–196.