Камерленго

Загальний шаблон герба камерленго

Камерле́нго [ італ. camerlengo — скарбник, казначей; повна назва — Камерленго Святої Римської церкви (італ. Camerlengo di Santa Romana Chiesa)], камера́рій (лат. camerarius; Camerarius Sanctae Romanae Ecclesiae, від лат. Camera Apostolica — Апостольська палата) — одна з найвищих посад у Римській курії: голова Апостольської палати, який управляє власністю та доходами Ватикану, захищає його майнові права, Генеральний адміністратор папського двору. Наділений особливим повноваженнями у період вакансії папського престолу (лат. sede vacante).

Історична довідка

Апостольська палата належить до шереги найдавніших установ Римської курії, завдання якої полягає в порядкуванні майном і доходами Святого престолу, особливо у періоди sede vacante. Початково посаду голови обіймав архідиякон, від 15 ст. — тільки той, хто мав сан кардинала. Титул камерарія (історично перша назва) згаданий у документах від середини 12 ст., запроваджений, імовірно, раніше. Початково відав господарськими справами папського палацу, з часом його обов’язки розширені до фіскального управління Патримонієм Святого Петра.

За весь час існування цієї посади п’ятеро камерленго були обрані на папський престол: Гонорій III, Александр IV, Інокентій VII, Лев XIII,
Пій XII.

Функції та повноваження

Роль камерленго в історії Католицької церкви зростала мірою зростання значення Апостольської палати. Кожен новий Папа Римський зазвичай прагнув передати цю посаду довіреній особі. Папа Григорій X ухвалив рішення (конституція «Ubi periculum»; 1274), що функції камерленго не припиняються зі смертю чинного понтифіка. Натомість від цього моменту він отримує додаткові повноваження (часом порівнюють з функціями регента, місцеблюстителя монаршого престолу).

Завдання та функції камерленго детально викладені в Апостольських конституціях папи Івана Павла ІІ: «Pastor Bonus» (1988) та «Universi Dominici gregis» (1995). Камерленго офіційно підтверджує смерть папи, символічно знищує особисті папські регалії небіжчика («каблучку рибалки», печатку), запечатує його приватні покої, повідомляє про смерть папи кардинала-вікарія Рима, бере під особисту відповідальність Ватиканський та Латеранський палаци, а також літню папську резиденцію в Кастель-Гандольфо, організовує похорон папи. Камерленго скликає конклав кардиналів та порядкує всіма справами Церкви до обрання нового понтифіка. Тимчасово виконує обов’язки суверена Святого престолу і суверенного глави міста-держави Ватикан. За всі свої рішення звітує перед колегією кардиналів.

З лютого 2019 посаду камерленго обіймає кардинал Кевін Фаррелл (нар. 1947; Ірландія).

Джерела

Pastor Bonus // Libreria Editrice Vaticana. URL: https://www.vatican.va/content/john-paul-ii/en/apost_constitutions/documents/hf_jp-ii_apc_19880628_pastor-bonus-index.html
Universi Dominici Gregis // Libreria Editrice Vaticana. URL: https://www.vatican.va/content/john-paul-ii/en/apost_constitutions/documents/hf_jp-ii_apc_22021996_universi-dominici-gregis.html

Література

The History of Courts and Procedure in Medieval Canon Law / Ed. by W. Hartmann, К. Pennington. Washington : Catholic University of America Press, 2016. 506 р. Призначення нового Камерленго — того, хто відповідає за Церкву, коли вона не має Папи // CREDO. 2019. URL: https://credo.pro/2019/02/230508