Конклав

Кардинали заходять до Сікстинської капели, 12.03.2013, фото «Рейтерз»

Конкла́в (від лат. сum clave, букв. — під ключем, замкнені на ключ) — ізольоване зібрання колегії кардиналів (у приміщенні Сікстинської капели у Ватикані), спеціально скликане для виборів нового Папи Римського.

Зміст

1 Історична довідка
2 Загальні правила
3 Сучасний склад
4 Додатково
5 Література
6 Автор ВУЕ

Історична довідка

Порядок проведення конклаву встановлений папою Григорієм Х (булла «Де небезпека», лат. Ubi periculum; 1274) і схвалений Другим Ліонським собором. Надалі його уточнювали та коригували інші понтифіки (Пій X, Пій XII, Григорій XV, Іван XXIII, Павло VI, Іван Павло II, Бенедикт XVI), але засадові принципи чинні дотепер.

Спонукою до суворої регламентації процедури виборів папи стала ситуація, за якої упродовж майже трьох років група з 15 кардиналів не могла визначитися з вибором наступника після смерті Климента IV (понтифікат у 1265‒1268). Місцем першого в історії Католицької церкви конклаву стало м. Вітербо (тепер регіон Лаціо, Італія). Міська влада та мешканці, щоби вимусити кардиналів нарешті ухвалити рішення, зачинили їх влітку 1271 у єпископському палаці, згодом зняли з будівлі дах та обмежили харчування виборців. Через два місяці новим понтифіком ієрархи обрали Григорія Х, який і встановив порядок конклаву.

За папи Сікста IV у Ватиканському палаці буда споруджена Сікстинська капела (1473–1481), що стала місцем традиційного проведення конклавів (перший з них відбувся у цьому приміщенні 1492).

Загальні правила

Конклав починає роботу не пізніше ніж за 18 днів після смерті понтифіка (до 1922 — не пізніше за 10, а в 1922‒1962 — 15 днів) з тим, щоби всі учасники мали можливість вчасно прибути на форум.

Відповідно до Апостольської конституції «Про вибори римського понтифіка» (лат. Romano pontifici eligendo; 1975) папи Павла VI максимальна кількість учасників конклаву не повинна перевищувати 120 осіб. Виборцями можуть бути тільки ті кардинали, які не досягли віку 80 років (лист motu proprio «Збільшення тягаря віку», лат. Ingravescentem Aetatem; 1970).

Перед початком конклаву вживають заходів для повної ізоляції виборців від зовнішнього впливу (аби завадити можливому тиску світської влади, шантажу, впливу медіа, політичних подій тощо).

Після меси в соборі Святого Петра в Римі урочиста процесія кардиналів слідує до Сікстинської капели. Виборці по черзі присягають захищати свободу Святого Престолу в разі обрання та зберігати таємницю конклаву. Відтоді двері капели зачиняють і опечатують. На весь період конклаву учасникам заборонено розмови чи листування зі сторонніми, користування засобами зв’язку.

Вибори здійснюються таємним голосуванням за допомогою бюлетенів. Для обрання папи необхідні 2/3 голосів учасників конклаву плюс 1 голос. Кардинали голосують по черзі за порядком старшинства. Про підсумок чергового раунду голосування віряни, які зазвичай збираються на площі перед собором Святого Петра, дізнаються за кольором диму над Сікстинською капелою: білим у разі успішного голосування, чорним — безрезультатного.

Від початку 20 ст. середня тривалість голосування становить 3 дні.

Надалі про здійснений вибір усно повідомляє декан кардинальської колегії: з балкона собору Святого Петра він промовляє ритуальні слова «Habemus рараm!» (з лат. — Маємо папу!), оголошує ім’я нового понтифіка та обране ним тронне ім’я.

Сучасний склад

Станом на квітень 2025 у Католицькій церкві діють 135 кардиналів, які не досягли граничного для виборців віку, з них 108 призначив папа Франциск.

Більшість кардиналів (53) із правом голосу походять з європейських країни (така ситуація була незмінною упродовж століть), проте тепер представництво кардиналів із Азії (23) та Латинської Америки (21) помітно зросло.

Додатково

Під час конклаву виборці житимуть у Будинку святої Марти — п’ятиповерховій будівлі, що примикає до собору Святого Петра (відкрито 1996, містить понад 100 апартаментів). Щодня ходитимуть до капели, де відбуватиметься голосування. До каплиці та пансіонату допускатимуть лише лікарів, сповідників, кухарів і прибиральників.

Література

Burkle-Young F. A. Passing the Keys: Modern Cardinals, Conclaves, and the Election of the Next Pope. Lanham : Madison Books, 1999. 560 р.
Baumgartner F. J. Behind Locked Doors: A History of the Papal Elections. New York : Palgrave Macmillan, 2003. 288 р.
Рубльова Н. С. Конклав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. Київ : Наукова думка, 2012. Т. 5. 568 с.
Łukaszewski М. Evolution of the voting system in the electoral process of the Roman Pontiff // Advanced Research in Scientific Areas. 2012. P. 508‒512. URL: https://www.researchgate.net/publication/236857534_Evolution_of_the_voting_system_in_the_electoral_process_of_the_Roman_Pontiff
Bagliani А. Р. Morte e elezione del papa. Norme, riti e conflitti. Il Medioevo. Roma : Viella, 2013. 352 р.