Ехін

Ехін. Ехін (позначено жовтим) капітелі доричного ордера

Ехін. Ехін капітелі доричного ордера, прикрашений іоніками (овами) та поліхромією

Ехі́н (від лат. echinus, грец. ἐχῖνος — морський їжак, їжак) — архітектурна деталь, що є нижньою частиною капітелі колони в егейському ордері, у доричному, іонічному ордерах архітектурних.

В егейському ордері і в найдавніших зразках доричного ордера ехін, як і всю колону, виготовляли з дерева, а з 7–6 ст. до н. е. — з каменю (вапняка, пісковика, мармуру). Ехін виконували у вигляді круглої у плані подушки, що розширюється догори, з опуклим криволінійним профілем (найчастіше — четвертний вал). Схожість цієї форми з мушлею морського їжака, яку у Давній Греції використовували як посудину, зумовила назву цієї архітектурної деталі.

Ехін створює органічний перехід від фуста колони до верхньої плити капітелі — абака, що забезпечує рівномірність передачі навантаження від горішнього антаблемента на колону. У доричному ордері нижню частину ехіна нерідко прикрашали врізаними профільованими поясками (від одного до п’яти). У греко-доричному й римо-доричному ордерах ехін декорували поліхромними смугами ов (іонік), в іонічномуі — різьбленням у вигляді тонкої смуги ов. У поліхромному декорі ехіна використовували яскраві хроматичні кольори — синій, червоний, зелений, жовтий.

Література

Тищенко О., Вечерський В. Ехін // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 320.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 162.
Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 44.