Екстер'єр (архітектура)
Екстер'є́р (від лат. exterior — зовнішній) — зовнішній вигляд будівлі, споруди.
Екстер’єр — форма об'єкта архітектури, яку людина візуально сприймає ззовні як об’єм у тривимірному просторі. Зазвичай це сприйняття не площинне (фасад споруди), а перспективне [див. Перспектива (архітектура) ], яке дозволяє бачити одночасно два фасади у разі статичного сприйняття і всі фасади та, за наявності, внутрішні двори — за візуально-моторного. З огляду на це екстер’єром часто називають зовнішнє художнє вирішення споруди, її пластику, декор, поліхромію тощо, що забезпечує людині сприятливе естетичне сприйняття.
Основою вирішення екстер’єру споруди є поєднання функціональних, конструктивних та художніх аспектів естетично досконалої архітектурної форми. Це спрямовано на гармонізацію архітектурного середовища й підвищення його якості. Архітектурно-художнє і стилістичне вирішення екстер’єру та інтер’єру будівлі, споруди, може бути як ідентичним або схожим, так і принципово відмінним. З плином часу екстер’єр кожної будівлі, споруди зазнає змін унаслідок старіння матеріалів (див. Будівельні матеріали) і конструкцій, руйнувань, ремонтів, перебудов, реставрацій, появи нового технологічного обладнання тощо.
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 314.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Екстер'єр (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Екстер'єр (архітектура) (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.10.2023
