Геласій II

Гела́сій II [ лат. Gelasius II; світське ім’я — Джованні Каетані (італ. Giovanni Caetani) або Джованні ді Гаета (італ. Giovanni di Gaeta); дата народження невідома, близько 1060–1064, м. Гаета, тепер регіон Лаціо, Італія — 29.01.1119, Клюнійське абатство, тепер м. Клюні, регіон Бургундія — Франш-Конте, Франція] — церковний діяч, Папа Римський у 24.01.1118 — 29.01.1119.

Геласій II (Gelasius II)
Справжнє ім’я	Джованні Каетані (ді Гаета)
Народження	бл. 1060–1064«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.106.
Місце народження	Гаета
Смерть	29.01.1119
Місце смерті	Клюнійське абатство
Місце поховання	Клюнійське абатство
Напрями діяльності	церковне управління
Традиція/школа	Католицька церква

Життєпис

Походив з аристократичної родини, син Кресцентія, герцога Фонді з італійського роду Гаетані. Після смерті батька (1068) був переданий під опіку у бенедиктинський монастир Монте-Кассіно. Тут під наставництвом ченця Альберіка та абата Дезидерія (майбутнього папи Віктора III) прийняв монаший постриг.

Зажив пошани за освіченість і досконале володіння латиною.

Від 1088 був узятий до м. Рима помічником папи Урбана II, який рукоположив його в сан кардинала-диякона та 1089 призначив канцлером Святого Престолу (на той час Апостольська канцелярія була об’єднана з папською бібліотекою та архівом). Тридцятирічне перебування Джованні ді Гаета на цій посаді в подальшому створило прецедент, коли обов’язки папського канцлера-бібліотекара могли бути доручені тільки кардиналу, який обіймав цю посаду довічно або до обрання папою.

Після 1116 Джованні ді Гаета відійшов від активної роботи в курії та повернувся в абатство Монте-Кассіно. Знову відкликаний до м. Рима в січні 1118, після смерті папи Пасхалія ІІ. За кілька днів обраний на Римський престол. Узяв ім’я Геласій ІІ (на честь папи Геласія І).

Діяльність

Очолив церкву у кризовий період загострення суперечностей між проімператорськими і пропапськими силами. Римські вищі церковні кола протистояли імператору Священної Римської імперії Генріху V в питанні щодо контролю світської влади за порядком обрання і затвердження вищих духовних осіб, включно з папою (спір про інвеституру).

Джованні ді Гаета був обраний колегією кардиналів таємно, без обговорення його кандидатури і без згоди світської знаті та імператора. Як наслідок, один із провідників партії гібелінів барон Ченціо ІІ Франжипані заарештував і ув’язнив Геласія ІІ. Завдяки заступництву італійських вельмож, які повстали проти такого рішення, та через заворушення в столиці Геласія ІІ невдовзі звільнили. Для приборкання непокірних імператор спрямував до м. Рима свою армію, що змусило папу разом із почтом кардиналів рятуватися в м. Гаеті. Генріх V проголосив обрання папи недійсним і 08.03.1118 звів на Римську кафедру єпископа французького походження Мартина Бурдена, архієпископа Браги (антипапа Григорій VШ).

У відповідь 09–10.03.1118 Геласій ІІ був висвячений на священника, а наступного дня отримав єпископський сан (який не встиг отримати на момент виборів на папський престол), і в такий спосіб процедура виборів була завершена і легалізована.

07.07.1118 на Соборі, скликаному в м. Капуї, Геласій ІІ відлучив від церкви імператора Генріха V і антипапу Григорія VIII.

Завдяки підтримці норманів і гвельфів папа Геласій ІІ повернувся до м. Рима, але невдовзі (через постійну загрозу з боку родини Франжипані, яка контролювали столицю) був змушений знову емігрувати — уже до Франції, де його підтримували король Людовик VI, духовенство і миряни. Дорогою освятив кафедральний храм у м. Пізі.

У січні 1119 папа Геласій ІІ провів собор у м. В’єнні. Запланував на березень скликати Вселенський собор, щоби остаточно розв’язати суперечку про інвеституру. Але захворів і раптово помер за нез’ясованих обставин в Клюнійському абатстві, де і похований.

Додатково

Перед смертю Геласій ІІ заповів обрати своїм спадкоємцем на Апостольському престолі кардинала-єпископа Палестрини Куно фон Ураха, але той відмовився. Конклав у Клюні, що відбувався упродовж чотирьох днів після смерті понтифіка, обрав новим папою В'єннського архієпископа Гвідо з роду графів Бургундії, який узяв ім’я Каллікста ІІ. 1119 Каллікст ІІ вдруге відлучив Генріха V від церкви. Врегулював відносини між папою та імператором Вормський конкордат 1122.

Література

Liber Pontificalis : in 2 vol. / Ed. by L. Duchesne. Paris : E. Thorin, 1892.Vol. 2. Р. 311–321.
Cantor N. F. The Civilization of the Middle Ages: A Completely Revised and Expanded Edition of Medieval History. New York : Harper Collins, 1993. 604 p.
Fischer-Wollpert R. Leksykon papieży. Kraków : Znak, 1996. P. 81–82.
Kelly J. N. D. Encyklopedia papieży. Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1997. Р. 227–228.
Loughlin J. Pope Gelasius IІ // New Advent. URL: https://www.newadvent.org/cathen/06407a.htm

Автор ВУЕ

С. І. Присухін

Покликання на цю статтю: Присухін С. І. Геласій II // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Геласій II (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.07.2023