Галогенез

Галогене́з — процес осадонакопичення, з яким пов'язане відкладення мінеральних солей в осадових басейнах (водоймищах) земної кори з водних розчинів різноманітного хімічного складу і походження.

Загальні відомості

У процесі галогенезу одні елементи випадають у вигляді солей карбонатів, сульфатів, хлоридів, інші накопичуються у концентрованих розчинах — розсолах. Ці розсоли на різних стадіях концентрації можуть ставати похованими і започаткувати седиментаційні води (див. Седиментація) та розсоли, які можуть розкристалізовуватися з утворенням пластів солей.

Різновиди

Залежно від хімічного складу початкових водних розчинів можливий розвиток хлоридного, сульфатного, карбонатного (содового) галогенезу.

Хлоридний: солі формуються за рахунок розчинів хлоркальцієвого типу, відкладаються калійно-магнієві солі виключно хлоридного складу (сильвін, карналіт, бішофіт, тахігідрит).

Сульфатний: солі, що випадають з розчинів хлормагнієвого та сульфатно-натрієвого типів, представлені хлоридами та сульфатами калію та магнію (каїніт, кізерит, полігаліт, карналіт, бішофіт).

Карбонатний: солі відкладаються з розчинів гідрокарбонатно-натрієвого та сульфатно-натрієвого типів (з галогенезом даного типу пов'язане осадження соди, трони, нагколіту, галіту та інших мінералів).

У перших двох типах галогенез розпочинається з випадання в осад сульфату кальцію (ангідрит, гіпс), рідше — кальцію та натрію (глауберит) та натрію (мірабіліт), потім галіту; завершується галогенез осадженням хлоридних та хлоридно-сульфатних калійно-магнієвих солей.

Завершений цикл галогенезу — обумовлена фізико-хімічним законом розчинності послідовність випадання в осад твердих фаз. У циклі виділяють початкову (сульфатну), середню (галітову) та високу (калійну) фази розвитку.

За походженням вихідні розчини, що беруть участь у галогенезі, поділяють на:

• слабомінералізовані (морські, континентальні і гідротермальні), що підвищують свою мінералізацію у процесі випаровування за рахунок сонячної радіації;
• високомінералізовані розчини хлоркальцієвого типу, що належать до підземної частини гідросфери або формуються в процесі деструкції давнього та утворення нового гранітно-метаморфічного шару земної кори;
• десцендентні, що виникають у результаті руйнування та вилуговування стародавніх солей.

Література

1. Strakhov N. M., Tomkeieff S. I., Hemingway J. E. The Distribution of Saline Formations in Arid Zones Development of Halogenesis Throughout Earth History // Principles of Lithogenesis / Ed. S. I. Tomkeieff, J. E. Hemingway. New York : Springer, 1967. P. 1361–1394. URL: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-1-4684-8923-1_28
2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
3. Kucera M. Industrial Minerals and Rocks. Amsterdam : Elsevier, 2013. 455 p.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Галогенез // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Галогенез (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.07.2022