Бітуми природні

Бі́туми приро́дні — органічні речовини (дистиляційні рештки нафти, вугілля), що розчиняються в органічних розчинниках (сірковуглець, бензол, спирт та ін.). Це корисні копалини органічного походження з первинною вуглеводневою основою. Залягають у надрах у твердому, в’язкому та в’язко-пластичному стані.

Характеристика

Різновиди

Генетично природними бітумами є нафта, гази природні горючі, газовий конденсат, а також природні похідні нафти (мальти, асфальти, асфальтити, керити, гумінокерити, озокерити, антраксоліти) та їхні аналоги — нафтоїди.

Хімічний склад

До складу природних бітумів входять високомолекулярні вуглеводні та гетероатомні (кисневі, сірчисті, азотисті, металовмісні) сполуки.

Фізичні властивості

За консистенцією природні бітуми бувають від в’язкорідких (мальти) до пухких (гумінокерити); густина речовин становить 965; 1500 кг/м3 відповідно; температура розм’якшення від 35 оС (мальти) до неплавких (керити, антраксоліти, гумінокерити); розчинність у хлороформі від 100 % (мальти, асфальти) до нерозчинних (антраксоліти).

Класифікація

Розчинні бітуми різняться вмістом масел: мальти — 65–40 %, асфальти — 40–25 %, асфальтити —25-5 %.

Групування нерозчинних бітумів залежить від параметрів елементного складу та оптичних даних. Елементний склад (Карбон, Гідроген, Оксиген, Сульфур, Нітроген) установлюють за допомогою напівмікро- і макрометоду, спалення; уміст металів визначають, послуговуючись методами колориметрії, спектроскопії, нейтронноактиваційним та ін., груповий склад — методами висхідної хроматографії.

Походження. Розташування родовищ

Основні запаси асфальтових бітумів (переважно мальт) пов’язані з монокліналями. Родовища розташовані на зовнішніх бортах мезозой-кайнозойських крайових прогинів, що межують зі щитами й склепіннями давніх платформ та перебувають у зоні дії активної інфільтрації. Найбільші поклади, із запасами в млрд т, локалізовані на схилах Канадського, Гвіанського (Південна Америка) та ін. щитів, Оленьокського склепіння (Республіка Саха (Якутія), РФ). Подібні родовища утворилися в часи інтенсивного підняття крайових антекліз, коли сформувалися умови для висхідної латеральної міграції нафти з суміжних прогинів і окиснення її сульфатами і киснем інфільтраційних вод.

Жильні і штокверкові (див. Штокверк) бітумні скупчення формуються на шляхах вертикальної міграції вуглеводнів тектонічними тріщинами і пов’язані з локальними розривами на нафтогазоносних структурах (Садкінське родовище (Самарська область, РФ); Іванівське родовище в Кіровоградській області, Бориславське родовище озокериту та ін.), зонами регіональних розривів в передових частинах складчастих систем і на бортах міжгірських западин і крайових прогинів.

Видобувають природні бітуми кар’єрним (див. Кар’єр), шахтним (див. Шахта) або свердловинним (див. Свердловина) способами.

Значення

Бітуми природні — комплексна сировина, переважно хімічна й енергетична. З асфальтових бітумів отримують легкі синтетичні нафти і нафтовий кокс, компоненти моторного пального та ін. Бітуми природні і важкі високосмолисті нафти — джерела сірки та цінних металів (ванадію, ніобію, германію, урану та ін.).

Див. також

Бітуми

Бітуми штучні

Бітуми вугільні

Бітуми торфові

Асфальт

Література

  1. Lexikon der Geowissenschaften : in 6 bd. / Hrsg. von Chr. Martin, M. Eiblmaier. Heidelberg : Spektrum Akademischer Verlag, 2000–2002.
  2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  3. Білецький В. С., Саранчук В. І., Ільяшов М. О. та ін. Основи хімії і фізики горючих копалин. Донецьк : Східний видавничий дім, 2008. 640 с.
  4. Кривенко П. В. Будівельне матеріалознавство. Київ : Кондор, 2012. 624 с.
  5. Стебельська Г. Я. Геологічні передумови розвідки та розробки покладів високов’язких нафт та природних бітумів // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Геологія — Географія — Екологія. 2015. № 1157. Вип. 42. С. 53–57.
  6. Advances in Asphalt Materials / Ed. by Sh.-Ch. Huang, H. Di Benedetto. Cambridge : Elsevier Science & Technology, 2015. 492 p.
  7. Стебельська Г. Закономірності розміщення покладів природних бітумів // Геологія і геохімія горючих копалин. 2017. № 1–2. С. 168–169.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Бітуми природні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бітуми природні (дата звернення: 25.10.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.10.2020

,

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ