Білий Ніл

Картосхема злиття річок
Білий Ніл і Блакитний Ніл

Білий Ніл
Витік	Вікторія (озеро)
Гирло	Ніл
Довжина (км)	2084 км;
Середня витрата (куб.м/с)	924 м³/с
Тип живлення	дощове
Основні притоки	Гірський Ніл, Собат
Протікає через території	Уганда, Південний Судан, Судан
Міста на березі	Хартум, Джуба

Бі́лий Ніл, Бахр-ель-Аб’яд — середня течія р. Нілу; витікає з оз. Вікторія та, зливаючись з Блакитним Нілом, утворює Ніл

Білий Ніл у м. Джубі, Південний Судан

ГЕС Овен-Фоллз (Налубале) на р. Білий Ніл біля її витоку (оз. Вікторія), Уганда

Одна з гіпотез щодо походження назви річки — від її світлого кольору через низький уміст мулу, на відміну від Блакитного Нілу, який темніший. Інша гіпотеза — від давнього позначення західної сторони світу.

Характеристика

Витік. Гирло

Стосовно витоку Білого Нілу існують різні підходи, відповідно і розміри визначають по-різному.

За основною версією, Білий Ніл утворюється злиттям Гірського Нілу (Бахр-ель-Джебель, або Бахр-аль-Джабаль) і р. Собат вище м. Малакаль (Південний Судан). Далі тече близько 800 км на північний схід і північ, щоб приєднатися до Блакитного Нілу в м. Хартумі та утворити власне Ніл. За цією версією, довжина Білого Нілу, включно з його головною притокою Гірським Нілом, становить 2084 км.

У ширшому сенсі, назва Білий Ніл може застосовуватися до всього відтинку річки, що витікає з оз. Вікторія (Вікторія-Ніл, Альберт-Ніл, Гірський Ніл), а також і до річок у верхів’ях оз. Вікторія (від найвіддаленіших джерел до м. Хартума). У такому разі довжина — 3 700 км, площа басейну — 1,8 млн км².

Напрям і характер течії

Від верхів’я до озера Вікторія

Білий Ніл протікає територією Уганди, Південного Судану та Судану. На території Уганди має назви Вікторія-Ніл, Альберт-Ніл, на території Південного Судану — Гірський Ніл.

Витік Білого Нілу, навіть після століть досліджень, залишається спірним. Найвіддаленішим витоком є р. Кагера, що впадає в оз. Вікторія. Однак у Кагери є притоки, які претендують на звання найдальшого витоку Білого Нілу. Два з них беруть початок у Бурунді: р. Увійронза (відома також як Лувіронза) та р. Рурубу. У 2010 дослідницька група в Руанді вирушила до місця, описаного як витік притоки Рукарара, і виявила (в сухий сезон) помітний висхідний потік на багато кілометрів вгору за течією. Так було знайдено новий витік, що дало Нілу довжину 6 758 км.

В Уганді

Виходить з оз. Вікторія біля м. Джинджа (Уганда) як Вікторія-Ніл. Тече на північ близько 130 км до оз. Кйога. Остання частина (близько 200 км ділянки) починається із західних берегів озера і тече спочатку на південний захід до порту Масінді, де повертає на північ, потім робить велике півколо на північний схід до водоспаду Карума. Далі тече на захід через водоспади Мерчісон, поки не досягає північних берегів оз. Альберт, де утворює значну річкову дельту. Після виходу з оз. Альберт річка продовжує свій шлях на північ через Уганду. На відрізку від оз. Альберт до м. Німуле вона відома як Альберт-Ніл.

У Південному Судані та Судані

Від м. Немуле до місця, де річка перетинає кордон Південного Судану, вона отримує назву Гірський Ніл. Утворює болотисту місцевість Судд на території Південного Судану. Тут втрачає більше половини води через випаровування і транспірацію. Середня витрата води Білого Нілу на ділянці боліт становить близько 510 м³/с.

У місцевості Судд р. Гірський Ніл приймає притоку р. Собат вище м. Малакаль і утворює Білий Ніл. Річка протікає через м. Джубу. Далі на північ досягає м. Хартума, де зливається з Блакитним Нілом, утворюючи Ніл.

Водний режим

Середня витрата води Білого Нілу трохи нижче впадання р. Собат становить 924 м³/с, максимальна — 1218 м³/с (у жовтні), мінімальна — 609 м³/с (у квітні). Це коливання викликано значними змінами витрати р. Собат, мінімальна витрата якої становить близько 99 м³/с (у березні), максимальна — понад 680 м³/с (у жовтні). У сухий сезон (від січня до червня) Білий Ніл забезпечує 70–90 % загальної витрати води Нілу. Під час паводку, який відбувається влітку (червень — вересень), забезпечує менше 30 % основного стоку Нілу біля м. Хартума (бо сила паводкових вод Блакитного Нілу стримує Білий Ніл, перетворюючи його на озеро). Під час низької води (квітень — травень) потік Білого Нілу вільний, і його внесок у стік Нілу значно збільшується.

Тип живлення

Переважає дощове живлення.

Найбільші притоки

Ліві притоки: Гірський Ніл (довжина — 716 км, площа басейну — 520 тис. км², середньорічна витрата води — 48 м³/с), Собат (довжина — 354 км, площа басейну — 225 тис. км², середньорічна витрата води — 412 м³/с).

Вода р. Собат має надзвичайно високу каламутність унаслідок великого вмісту піску, який забарвлює потік, що потрапляє у Білий Ніл.

Екологічні проблеми

Білий Ніл зазнає дедалі більшого погіршення якості води. Річка піддається забрудненню агрохімікатами із сільгоспугідь і відходів гірничовидобувної діяльності. Існують серйозні точкові забруднення від побутових та промислових скидів, особливо у міських районах. Відсутність потужних очисних споруд призвела до скидання значних обсягів неочищених стічних вод у річку з побутових, сільськогосподарських та промислових джерел у прибережних державах.

Значення

Річка судноплавна упродовж року для річкових пароплавів.

Споруджено крупні ГЕС: Ісімба — в Уганді на ділянці Білого Нілу між озерами Вікторія та Кйога; Овен-Фоллз (або, мовою луганда, — Налубале) — біля витоку (оз. Вікторія) в Уганді; Буджагалі — 3-й ступінь верхньої частини каскаду гідроелектростанцій на р. Вікторія-Ніл (Білий Ніл), на місці затопленого водоспаду Буджагалі (Уганда).

Література

Brown J., Ribeny F., Wolanski E. et al. A Mathematical Model of the Hydrologic Regime of the Upper White Nile basin // Journal of Hydrology. 1981. № 51 (1–4). P. 97–107. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/0022169481901190?via%3Dihub
Grainger L. Journey to the Source of the Nile // The Telegraf. 2006. URL: https://www.telegraph.co.uk/travel/activityandadventure/734885/Journey-to-the-source-of-the-Nile.html
Alnail M., Kabenge M., Li J. et al. Pollution Control on River Nile in the White Nile State Sugar Hub of Sudan // Environmental Science & Technology. 2013. № 47 (22). P. 12628–12629. URL: https://pubs.acs.org/doi/10.1021/es4044159
Bastawesy M. El, Gabr S., White K. Hydrology and Geomorphology of the Upper White Nile Lakes and Their Relevance for Water Resources Management in the Nile Basin // Hydrological Processes. 2013. № 27 (2). P. 196–205. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/hyp.9216
Salih A. M., Hamid A. A. Hydrological Studies in the White Nile State in Sudan // The Egyptian Journal of Remote Sensing and Space Sciences. 2017. № 20 (1). P. S31–S38. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1110982316301600?via%3Dihub
Wolanski E. The White Nile River Developing Water Crisis // The Nile River System, Africa. Amsterdam : Elsevier, 2024. P. 103–132. URL: https://www.sciencedirect.com/book/9780323901222/the-nile-river-system-africa

Автор ВУЕ

В. К. Хільчевський

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Білий Ніл // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Білий Ніл (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.11.2024