Витік
Ви́тік — місце, де з’являється постійна течія в руслі річки.
Характеристика
Витоком зазвичай є початок струмка, який живиться водою з джерела, озера, болота, льодовика.
Абсолютна висота витоку річки є більшою від абсолютної висоти гирла. Різницю між висотою витоку і гирла називають падінням річки. Річкова система може мати кілька витоків. У цьому випадку головним вважають найбільш віддалений або найбільш багатоводний витік.
Трапляється, що початком великих річок вважають місце злиття двох річок, які мають різні назви. Наприклад р. Тиса утворюється злиттям Білої Тиси та Чорної Тиси біля м. Рахова Закарпатської області. В цьому випадку при виборі витоку слід мати на увазі гідрографічну довжину річки, що визначається як сума довжин основної річки та тієї з утворюючих її річок, витік якої найбільш віддалений від місця злиття (в наведеному прикладі — витік Чорної Тиси).
Джерела
- Витік річки // ДСТУ 3517-97. Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять. Видання офіційне. Київ: Держстандарт України. С. 9.
Література
- Хільчевський В. К., Ободовський О. Г., Гребінь В. В. та ін. Загальна гідрологія. Київ : ВПЦ «Київ. університет», 2008. 399 с.
- Кравчинський Р. Л., Хільчевський В. К., Корчемлюк М. В. та ін. Моніторингові дослідження природних водних джерел на території Карпатського національного природного парку. Івано-Франківськ : Фоліант, 2019. 124 с.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Витік // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Витік (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.05.2021