Будинок учителя

Будинок учителя в Києві після обстрілу 10.10.2022

Будинок учителя у Львові

Буди́нок учи́теля, будинок працівників освіти — культурно-освітній заклад для роботи серед педагогічних працівників, працівників закладів освіти та інших установ системи освіти.

Історична довідка

Перші Будинки працівників освіти в Україні засновано в містах Харкові та Києві (1922). 1924 налічували 42 заклади, з них губернських — 9, окружних — 29, районних — 4 (у їхній структурі працювали педагогічні бібліотеки). 1926 їх стало 194, зокрема 54 губернських і 140 повітових. У них діяли політичні й педагогічні гуртки, регулярно організовували лекції та бесіди. При таких установах у містах Харкові, Одесі, Києві засновано університети для вчителів і вечірні курси. У більшості клубів і будинків освіти працювали профспілкові бібліотеки, метою яких було забезпечення фахових потреб учителів.

У 1930-х Будинки працівників освіти перейменовано на Будинки вчителя. Після Другої світової війни кількість закладів зменшилася. У 1960-х їх було 26 (18 обласних, 8 міських і районних). У м. Миколаєві 1947 на базі фондів бібліотеки Будинку вчителя створено Науково-педагогічну бібліотеку.

На початку 21 ст. низку Будинків учителя ліквідовано або реорганізовано.

Характеристика

Перші Будинки вчителя засновано з метою ідеологічного впливу радянської пропаганди на вчительство. У закладах проводили педагогічні та наукові заходи — конференції, семінари, з'їзди освітян тощо. Функціонували бібліотеки, музеї та кабінети (краєзнавчі, педагогічні, художні). Пізніше співробітники зосередили увагу на культурному дозвіллі вчителів, студентів, учнів. Діяли самодіяльні колективи, гуртки, театральні, танцювальні, художні студії та ін.

За статутом Будинок учителя — заклад позашкільної освіти, що організовує навчання та виховання громадян у позаурочний та позанавчальний час.

Будинок учителя в м. Києві

Київський будинок працівників освіти засновано 1922. Його розміщено в будівлі колишнього Педагогічного музею цесаревича Олексія (тепер вул. Володимирська, 57), яку зведено 1910–1911 за проєктом і під керівництвом архітектора П. Альошина та підрядника Л. Гінсбурга (1868; тепер Білорусь — 1926; тепер Україна). Фасад виконано в стилі неокласицизму — будинок вінчає металевий і засклений купол діаметром 31 м та висотою 10 м. Уздовж головного фасаду тягнувся фриз із барельєфами за ескізами скульпторів Л. А. Дітріха (1877; тепер Польща — 1954; тепер Російська Федерація) та В. Козлова (1887–1940; тепер Російська Федерація). Понад 200 фігур зображували історію розвитку освіти — від античності до 20 ст. Над бічним входом розміщено маску Сократа. Стіни облицьовано плитами з білого інкерманського каменю, цоколем із фінського сірого граніту.

1934 заклад перейменовано на Київський міський будинок учителя.

1937–1938 проведено реконструкцію за проєктом П. Альошина. Фасад майже не змінив свого первісного вигляду, але збільшилась корисна площа будинку внаслідок добудови дворових об’єктів.

Від 2017 установа працює в режимі обмеженої експлуатації будівлі.

10.10.2022 приміщення пошкоджене внаслідок ракетного обстрілу Російської Федерації (див. Російсько-українська війна).

Будинок учителя в м. Львові

Будинок учителя м. Львові розташовано між двома найбільшими місцевими університетами — Національним університетом «Львівська політехніка» і Львівським національним університетом імені Івана Франка. У колишньому палаці графів Бєльських функціонувала бібліотека, Педагогічний музей, дитячі гуртки, Польський народний театр і Мала академія наук України (МАН).

27.02.2024 депутати Львівської облради реорганізували Львівський обласний будинок учителя: колектив приєднали до Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки, а приміщення передали на баланс МАН.

Література

1. Будинок працівників освіти // Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Київ : Либідь, 1997. С. 46. URL: https://lib.iitta.gov.ua/106820/1/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE.%20%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%281%29.pdf
2. Будинок працівників освіти // Багатогалузевий словник термінів / Уклад.: М. І. Степаненко, В. П. Титаренко, О. О. Титаренко. Полтава : Астрая, 2021. С. 12. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/16849/1/%D0%A1%D0%9B%D0%9E%D0%92%D0%9D%D0%98%D0%9A_%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%2B_%D0%A2%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%92.%D0%9F.%2C%20%D0%A2%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%9E.%D0%9E..pdf

Автор ВУЕ

І. П. Радомський

Покликання на цю статтю: Радомський І. П. Будинок учителя // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Будинок учителя (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 28.05.2024