Богачевський, Ігор-Орест

Богаче́вський, І́гор-Оре́ст (07.09.1928, м. Сокаль, тепер Львівської області, Україна — 04.02.2010, м. Лос-Аламос, штат Нью-Джерсі, США) — вчений у галузі ядерної фізики і космонавтики, конструктор космічних апаратів і міжпланетних космічних кораблів. Брат Марти Богачевської-Хом’як.

Богачевський, Ігор-Орест
Народження	07.09.1928
Місце народження	Сокаль
Смерть	04.02.2010
Місце смерті	Лос-Аламос
Напрями діяльності	аеронавтика, ядерна енергетика

Життєпис

Народився у сім’ї адвоката Данила Богачевського (автор книги про історію м. Рави-Руської) і громадської діячки Ростислави Богачевської (з родини Нечаїв). У родині було троє дітей — син і дві молодші доньки Марія і Марта. Родина Богачевських переїжджала з місця на місце (змушена жити там, де батькові давали роботу). 1935–1939 жили у Раві-Руській, де Ігор навчався у народній школі з польською мовою викладання; із 1939 жили у м. Томашеві (тепер Польща); 1941–1944 — у м. Сокалі, де хлопець навчався в українській гімназії. Під час Другої світової війни батьків і найменшу доньку помістили у німецький трудовий табір, а Ігоря й Марію вивезли на ремонтні роботи до Німеччини. Возз’єднався із родиною через два роки завдяки клопотанням Червоного Хреста (див. Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця) і програмі реабілітації. 1944 родина емігрувала у Німеччину. Ігор вступив до класичної гімназії в м. Ульмі (куди приймали дітей українських переміщених осіб), де почав дописувати у пластові журнали, займатися спортом. Після отримання сертифікату про освіту вирушив із родиною у США. 18.04.1948 на судні, яке привезло демобілізованих солдатів, Богачевські прибули у порт м. Нью-Йорка.

Від 1951 перебував в американській армії у Кореї (див. Війна в Кореї 1950–1953). Був радистом, перехоплював вказівки російських радників північним корейцям (СРСР був безпосереднім учасником конфлікту).

1953 поступив на навчання у Нью-Йоркський університет, де спочатку вивчав технічні науки, 1956–1960 — математику. Водночас змушений був працювати на різних низькооплачуваних роботах; частково матеріально підтримував дядько, архієпископ Української греко-католицької церкви у США Костянтин Богачевський (1884; тепер Україна — 1961; США).

Жив сам, у бідному районі Нью-Йорка, влітку працював на будівництві доріг. Закінчив університет з відзнакою, отримав ступінь інженера і стипендію національної науки на докторські студії математики в Інституті Ку́ранта (англ. Courant Institute of Mathematical Sciences, CIMS; Ріхард Курант (1888; Польща — 1972; США) — математик, іноземний член АН СРСР (з 1966), з 1934 у США, праці з теорії конформних відображень, математичної фізики та диференціальних рівнянь) Нью-Йоркського університету. Важливу роль у виборі Богачевським професії відіграло знайомство зі знаним у наукових колах США математиком В. В. Петришиним.

1960–1963 почав кар’єру як математик, асоційований дослідник, асистент-професор (із 1961 — доктор наук) Департаменту аеронавтики і астронавтики Нью-Йоркського університету. Подальші чотири десятиліття працював в оборонному комплексі США.

1963–1966 — дослідник в авіаційній лабораторії Корнелльського університету в м. Баффало (штат Нью-Йорк); 1966–1968 — провідний науковий дослідник лабораторії Авко-Еверетт (англ. Avco (Aviation Corporation) Everett Research Laboratory; м. Еверетт, штат Вашингтон (штат)). 1968–1975 працював членом Правління телефонних лабораторій Белл у м. Мюррей-Гілл (штат Кентуккі); 1976–1987 — у Національній лабораторії в Лос-Аламосі (штат Нью-Мексико), де США створювали ядерну зброю.

Від 1987 — провідний науковець технічної групи відділу ракет корпорації «Роквелл Інтернешнл» (англ. Rockwell International).

Після різноманітної й успішної кар’єри 1993 вийшов у відставку і повернувся у Лос-Аламос.

Помер після тривалої хвороби у Лос-Аламосі. Похований на українському кладовищі у м. Саут-Баунд-Брук (штат Нью-Джерсі) поруч із могилою доньки.

Наукова діяльність

Наукові дослідження були спрямовані переважно на розвиток аеронавтики і термоядерної енергетики, створення нових систем зброї, математичне моделювання ядерних ракетних двигунів і вдосконалення телефонних мереж. Поєднував науку із практичним застосуванням нових винаходів. Вивчав проблеми, пов’язані з циркуляцією атмосфери, розробив метод для проведення обрахунків тривимірного входу у поле потоку, обчислювальну схему дослідження гідромеханічних задач та ударного хвильового потоку. Один із перших дослідників космосу. Під час розробки програми польоту на Місяць НАСА (англ. NASA) користувалася ідеями й розрахунками вченого Ю. Кондратюка. Саме Богачевський удосконалив план Кондратюка: вивів формулу, яка дала змогу конструкторам літаків і міжпланетних супутників визначати течії повітряні навколо цих апаратів під час польотів. Цей винахід названо «функція Богачевського» (англ. «Bohachevsky function») — формула, що дозволяє конструкторам міжпланетних кораблів швидко визначати енергетичні струмені у повітрі і космосі. Це зробило можливою реалізацію програми польоту на Місяць і повернення астронавтів на Землю.

У галузі ядерної енергетики займався питаннями математичного моделювання термоядерного ракетного пристрою. Автор понад ста наукових праць у ділянці астронавтики та ядерної фізики.

Визнання

За реалізацію ідей і розрахунків Ю. Кондратюка отримав численні премії: імені Шевелла (1975), імені Сааті (1980), імені Е. Брайана Інституту матеріалів, мінералів і гірничої справи (Велика Британія, 1961). Відзнака НАСА за розробку для проєкту «Аполлон». Нагорода телефонної компанії АТТ (англ. AT&T Inc).

Україніка

В юності писав статті українською мовою в українські часописи у США. Любив поезію Т. Шевченка, цитував і наспівував його твори. Мріяв повернутися додому і стати завідувачем кафедри фізики у Львівському університеті. Наприкінці життя побував у м. Києві, брав участь у з’їзді математиків. Друкував популярні статті у виданнях міст Львова, Києва. Пристрасно любив гори, на схилі літ марив Карпатами.

Додатково

Як згадує сестра Марта Богачевська-Хом’як, ріс дещо хворобливим і був маминим улюбленцем; але батько практикував здоровий спосіб життя (руханка, велосипед, лижі, біг), що зміцнило здоров’я Ігоря.

Крім української і польської володів англійською, німецькою та російською мовами.

1969 одружився, став батьком доньки, яка померла від раку мозку у дев’ять років; після її смерті подружжя розійшлося. Вдруге не одружився.

Був спортсменом, у молодості захоплювався легкоатлетичними видами спорту, пізніше — тенісом і гірськими лижами.

Був прихильником місцевої газети у Лос-Аламосі, часто писав для неї. Жив дуже скромно, милувався видом на гори Нью-Мексико зі свого балкона. В останні роки життя зрідка залишав свій будинок, лише щосуботи о шостій вечора для участі у месі католицької церкви Святого Серця Марії.

Література

Енциклопедія українознавства: Словникова частина : в 11 т. / Гол. ред. В. Кубійович. Париж; Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. Т. 1. С. 143.
Сокальська гімназія / За ред. О. Романіва. Львів : НТШ, 2001. 504 с.
Наука України у світовому інформаційному просторі. 2011. Вип. 4: Абліцов В. Вчені України — лауреати міжнародних премій і нагород. 192 с.
Шендеровський В. Нехай не гасне світ науки : у 4 т. Київ : ВД «Простір», 2017. Т. 4. С. 24–29.

Автор ВУЕ

В. А. Шендеровський

Покликання на цю статтю: Шендеровський В. А. Богачевський, Ігор-Орест // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Богачевський, Ігор-Орест (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.03.2024

[Категорія:]]