Аполлон (космічна програма)

Аполлон, логотип космічної програми

«Аполло́н» (англ. Apollo program) — проект НАСА з підготовки та здійснення пілотованих польотів на Місяць.

Історична довідка

Космічні апарати, які використовувались у програмі "Аполлон"
Місця посадки на Місяць апаратів за програмами "Луна" (СРСР), Сервеєр (США" та "Аполлон" (США)
Екіпаж "Аполлона-11":
командир Н. О. Армстронг,
пілот командного модуля М. Коллінз,
пілот місячного модуля Е. Ю. Олдрін

1957 СРСР успішно запустив на навколоземну орбіту космічні апарати «Спутник-1» та «Спутник-2» із собакою на борту.

США 31.01.1958 вивели на орбіту штучний супутник Землі «Експлорер 1» («англ. Explorer 1»). 1958 у США створено оборонне агентство Управління перспективних дослідницьких проектів Міністерства оборони США (англ. Defense Advanced Research Projects Agency, DARPA) та Спеціальний комітет із космічної техніки в Національному консультативному комітеті з повітроплавання (НАКА; англ. National Advisory Committee for Aeronautics, NACA). 29.07.1958 НАКА реорганізовано в Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору — НАСА.

12.04.1961 космонавт Ю. Гагарін став першим посланцем людства в космосі. Астронавт А. Шепард полетів у космос на 23 дні пізніше, у польоті провів ручне управління орієнтуванням. 18.03.1965 космонавт О. Леонов першим вийшов у відкритий космос на 12 хв, 03.06.1965 це зробив астронавт Е. Вайт. На той час СРСР помітно випереджав США в дослідженні Місяця. Зокрема, 1959 на поверхню Місяця доставлено автоматичну міжпланетну станцію «Луна 2». 1968 Місяць успішно облетіли черепашки на апараті «Зонд 5».

25.05.1961 президент Дж. Кеннеді в Спеціальному посланні Конгресу США проголосив програму космічних досліджень, у якій поставлено завдання висадки людини на Місяць. Це вимагало неординарних технологічних рішень і найбільшого ресурсного забезпечення (близько 25 млрд доларів США станом на березень 1966), які коли-небудь робила будь-яка країна в мирний час. На піку програми над створенням проекту «Аполлон» працювали 400 тисяч осіб, і вони потребували підтримки понад 20 тисяч промислових фірм та наукових закладів.

Організації та персоналії, задіяні у створенні проекту

1960 директором Центру космічних польотів НАСА та керівником розробки ракет-носіїв серії «Сатурн» (англ. Saturn) і космічних кораблів серії «Аполлон» (англ. Apollo) призначений В. фон Браун, 1964 — генерал-майор С. К. Філліпс, який у листопаді 1965 включив у проект «Аполлон» групу фахівців авіабудівної компанії «Норт амерікен авіейшн» (англ. North American Aviation, NAA) для розробки командного модуля космічного корабля «Аполлон» і другого ступеня ракети «Сатурн».

До 1968 США завершили проекти «Експлорер», «Авангард», «Дискавері», «Меркурій», «Мерайн», «Джеміні», «Сервеєр», 09.11.1967 відбувся перший старт носія надпотужної ракети-носія «Сатурн V». Жодна ракета «Сатурн» не зазнала катастрофи в польоті.

Етапи розвитку проекту

Місячна програма позначалася «SA» — «Сатурн–Аполлон». Усім польотам передували випробовування двигунів на стендах. Під час розроблення, відпрацювання та запуску як окремих модулів, так і корабля «Аполлон», було задіяно чотири різні ракети-носії.

Ракета-носій «Літтл Джо II» (англ. Little Joe II) була задіяна для шести випробувальних запусків. Десять безпілотних запусків були виконані носієм «Сатурн I». Позначення програм, призначених для тестових випробувань ракети-носія, були «SA 1» — «SA 5». Під час використання носія «Сатурн І» для випробовування з макетами модулів «Аполлон» програми позначалися як «AS 10х», де х — номер подальших запусків (від 1 до 5, усього — 5 запусків), які виконувалися з макетами. Серійними номерами ракети-носія «Сатурн IБ» (англ. Saturn IB) були «SA 201» — «SA 205» (те саме, що «AS 201» — «AS 205»). «SA 205» був пілотованим польотом. Серійними номерами ракети-носія «Сатурн V» були «SA 501» — «SA 515». Після двох успішних безпілотних запусків цього носія («SA 501» та «SA 502») усі інші були пілотованими.

Хронологія дослідницьких запусків програми «Аполлон» та їхній зміст

Позначення Дата польоту Екіпаж Опис
«AS-201» 26.02.1966 Немає Перший політ ракети-носія «Сатурн ІБ» по балістичній траєкторії. Перевірка сумісності ракети-носія з командним модулем, визначення теплового захисту на швидкості повернення. Тривалість польоту — 37 хв
«AS-203» 05.07.1966 Немає Другий тестовий політ «Сатурна ІБ» без космічного апарата. Спостереження за станом рідкого водневого палива на орбіті, підтримка можливостей перезапуску двигуна
«AS-202» 25.08.1966 Немає Третій тестовий політ «Сатурна ІБ» по балістичній траєкторії до Атлантичного океану; перший політ корабля із системами управління та орієнтації, а також киснево-водневими паливними елементами системи електроживлення
«Аполлон-1» 21.02.1967 В. А. Гріссом, К*; Е. Х. Вайт, старший пілот; Р. Б. Чаффі, пілот Не злітав. Усі члени екіпажу загинули у вогні на стартовому майданчику 27.01.1967. Офіційно були визнані жертвами програми «Аполлон»
«Аполлон-4» 09.11.1967 Немає Випробувальний безпілотний політ ракети-носія «Сатурн V» із космічним кораблем і макетом місячного модуля
«Аполлон-5» 22–23.01.1968 Немає Випробувальний безпілотний політ. Перевірка роботи двигунів на підйом та зниження
«Аполлон-6» 04.04.1968 Немає Безпілотна спроба показу навколоземного польоту й прямого переривання для повернення. Було 3 збої двигуна, зокрема несправність системи перезапуску
«Аполлон-7» 11–22.10.1968 В. М. Ширра, К.; Д. Ф. Айзлі, ПКМ; Р. В. Каннінгем, ПММ Перший пілотований навколоземний орбітальний політ корабля серії «Аполлон». Прямий телеефір із борту корабля
«Аполлон-8» 21–27.12.1968 Ф. Ф. Борман, К; Дж. А. Ловелл, ПКМ; В. Е. Андерс, ПММ Перший пілотований обліт Місяця: 10 навколомісячних обертів за 20 год
«Аполлон-9» 03–13.03.1969 Дж. О. Макдівітт, К; Д. Р. Скотт, ПКМ; Р. Л. Швайкарт, ПММ Перший пілотований політ по навколоземній орбіті (повна конфігурація). Демонстрація портативної системи життєзабезпечення, яка надалі використовуватиметься на поверхні Місяця
«Аполлон-10» 18–26.05.1969 Т. П. Стаффорд, К; Дж. В. Янг, ПКМ; Ю. Е. Сернан, ПММ Репетиція першої місячної посадки. Політ на висоті 15 км над поверхнею Місяця
«Аполлон-11» 16–24.07.1969 Н. О. Армстронг, К; М. Коллінз, ПКМ; Е. Ю. Олдрін, ПММ Перша пілотована посадка на Місяць. Час на поверхні — 2 год 31 хв; зібрано 21,55 кг зразків місячного ґрунту (далі в цій таблиці — зразки)
«Аполлон-12» 14–24.11.1969 Ч. Конрад, К; Р. Ф. Гордон, ПКМ; А. Л. Бін, ПММ Друга посадка на Місяць. Час на поверхні — 7 год 45 хв; зібрано 34,30 кг зразків
«Аполлон-13» 11–17.04.1970 Дж. А. Ловелл, К; Дж. Л. Свайгерт, ПКМ; Ф. В. Хейз, ПММ Третя спроба посадки була перервана поблизу Місяця через відмову двигуна. Екіпаж використав місячний модуль як рятувальний човен для повернення на Землю
«Аполлон-14» 31.01–09.02.1971 А. Б. Шепард, К; С. А. Руса, ПКМ; Е. Д. Мітчелл, ПММ Третя посадка на Місяць. Час на поверхні — 9 год 21 хв; зібрано 42,80 кг зразків
«Аполлон-15» 26.07–07.08.1971 Д. Р. Скотт, К.; А. М. Ворден, ПКМ; Дж. Б. Ірвін, ПММ Четверта посадка на Місяць. Перший подовжений місячний модуль із ровером. Час на поверхні — 18 год 33 хв; зібрано 76,70 кг зразків
«Аполлон-16» 16–27.04.1972 Дж. В. Янг, К; Т. К. Маттінглі, ПКМ; Ч. М. Дюк, ПММ П’ята посадка на Місяць. Час на поверхні — 20 год 14 хв; зібрано 94,80 кг зразків
«Аполлон-17» 07–19.12.1972 Ю. Е. Сернан, К; Р. Е. Еванс, ПКМ; Г. Г. Шмітт, ПММ Нічний запуск, шоста посадка на Місяць. Перший геолог на Місяці. Час на поверхні — 22 год 02 хв; зібрано 110,40 кг зразків. Закінчення пілотованих польотів на Місяць
  • Використано скорочення: К — командир екіпажу, ПКМ — пілот командного модуля, ПММ — пілот місячного модуля.

Досягнення програми «Аполлон»:

Під час виконання програми «Аполлон» на Місяці побували 12 астронавтів, які провели там за сукупним підрахунком 80 год 26 хв.

Протягом трьох місій астронавти подолали на місяцеході 90,4 км місячної поверхні, провели в подорожі майже 11 год і змогли дистанційно віддалитися від місячного модуля на 7,6 км.

Першою людиною, яка ступила на поверхню Місяця, був командир екіпажу пілотованого космічного корабля «Аполлон 11» Н. О. Армстронг. Це сталося о 02 год 56 хв 15 сек за Всесвітнім координованим часом 21.07.1969. За 20 хв до нього приєднався пілот Е. Ю. Олдрін. Останніми, хто ступив на Місяць (станом на початок 2021), були Ю. Е. Сернан і перший учений-космонавт, геолог Г. Г. Шмітт. За час трьох висадок, які тривали відповідно 7,2, 7,6 та 7,3 години відповідно, вони зібрали рекордні 110,5 кг породи. Екіпаж пройшов на місяцеході 34 км долиною Таурус-Літтроу, відкрив у кратері Шорті так званий «оранжевий бруд» — оранжеві кульки зі склистого матеріалу, і залишив на місячній поверхні комплекс складного обладнання.

Астронавти США, які взяли участь у космічній програмі «Аполлон» в основному складі місій: Д. Ф. Айзлі; В. Е. Андерс; Н. О. Армстронг; А. Л. Бін; Ф. Ф. Борман; Е. Х. Вайт; А. М. Ворден; Р. Ф. Гордон; В. А. Гріссом; Ч. М. Дюк; Р. Е. Еванс; Дж. Б. Ірвін; Р. В. Каннінгем; М. Коллінз; Ч. П. Конрад; Дж. А. Ловелл; Дж. О. Макдівітт; Т. К. Маттінглі; Е. Д. Мітчелл; Е. Ю. Олдрін; С. А. Руса; Дж. Л. Свайгерт; Ю. Е. Сернан; Д. Р. Скотт; Т. П. Стаффорд; Ф. В. Хейз; Р. Б. Чаффі; Р. Л. Швайкарт; А. Б. Шепард; В. М. Ширра; Г. Г. Шмітт; Дж. В. Янг.

Додатково

  • Програму названо на честь грецького бога світла, музики та сонця менеджером НАСА А. А. Сільверстейном, який пізніше сказав: «Я назвав космічний апарат так, як свою дитину».
  • Політ на Місяць кораблів «Аполлон», як визнав 1969 один із керівників американської космічної програми Дж. Губольт (журнал «Лайф» від 31.03.1969, стаття Д. Шерідана «Як ідея, яку ніхто не визнавав, втілилась у місячний модуль»), виконувався за так званою трасою Кондратюка. Принципи «траси» були викладені Ю. В. Кондратюком у книзі «Завоювання міжпланетних просторів», надрукованій 1929 у м. Новосибірську накладом 2000 примірників із передмовою професора В. П. Ветчинкіна. Автор книги довів, що схема відділення посадкового апарата від проміжної міжпланетної бази є найкращим способом посадки на Місяць.
  • Ступивши на місячну поверхню, Н. Армстронг промовив: «Це один маленький крок для людини, один велетенський стрибок для людства». В оригіналі (англ.) це звучало так: «англ. That’s one small step for [a] man, one giant leap for mankind».

(Цит. за «AS11-40-5886» Apollo Lunar Surface Journal. «One Small Step». Corrected Transcript and Commentary Copyright © 1995 by Eric M. Jones.).

Слова для висадки на Місяць складено заздалегідь, однак від хвилювання Н. Армстронг пропустив неозначений артикль «a» перед словом «man», що добре чутно в записі. Таким чином, сенс висловлювання спотворився: слово «man» без артикля означає не окрему людину, а людину як вид, людство. З цієї нагоди було багато суперечок. Урешті погодилися зважати на те, що хотів сказати астронавт.

  • Першим предметом, який доправило людство на Місяць, був мішок зі сміттям. Дехто вбачає у цьому символічну характеристику нашого майбутнього освоєння планет. Однак це мало лише прикладний характер — визначення властивостей поверхні Місяця.
  • Найдраматичнішим був політ корабля «Аполлон 13». Хоча програму польоту не було виконано, проте екіпаж під час аварії командного модуля використав місячний модуль як рятівний човен для повернення на Землю.
  • Із метою усунення термічного дисбалансу між стороною, освітленою Сонцем, та тією стороною, що перебуває в тіні, під час подорожі від Землі до Місяця й на зворотному шляху космічний апарат постійно обертався зі швидкістю три оберти за хвилину навколо поздовжньої осі.
  • У межах програми проведено перші прямі телетрансляції з космосу.
  • Спеціально для програми «Аполлон» науковці Массачусетського технологічного інституту уперше з використанням мікросхем розробили перепрограмований бортовий керувальний комп’ютер АГК (англ. Apollo Guidance Computer, AGC).
  • Під час посадки корабля «Аполлон 11» на Місяць п’ять разів спрацьовувала аварійна сигналізація бортового керувального комп’ютера місячного модуля, проте диспетчер центру управління польотами С. Бейлс вирішив ігнорувати сигнал, за що був нагороджений, як і члени екіпажу, «Президентською медаллю Свободи».
  • У березні 1966 НАСА заявило Конгресу США, що вартість 13 річної програми «Аполлон» становить приблизно 22,718 млрд доларів США.

Література

  1. Lovell J., Kluger J. Lost Moon: The Perilous Voyage of Apollo 13. Boston : Houghton Mifflin, 1994. 378 p.
  2. Reichl E. Project Apollo: the Early Years, 1960–1967 / Trans. from german D. Johnston. Atglen : Schiffer Publishing, 2016. 144 p.
  3. Kurson R. Rocket Men: The Daring Odyssey of Apollo 8 and the Astronauts Who Made Man's First Journey to the Moon. New York : Random House, 2018. 384 p.
  4. Muir-Harmony T. E. Apollo to the Moon: a History in 50 Objects. Washington : National Geographic, 2018. 304 p.
  5. Клюґер Дж. Аполлон-8. Історія першого польоту до Місяця / Пер. з англ. В. Левицька. Київ : Книголав, 2019. 430 с.
  6. Pilon T. 60 Years of Space Exploration: a Book on the History of Spaceflight. San Francisco : Blurb, 2019. 128 p.
  7. Apollo // NASA. URL: https://www.nasa.gov/mission_pages/apollo/index.html

Див. також

«Аполлон» космічний корабель



Відео

Як відбувся перший політ на місяць
Запуск Аполлон 11

Автор ВУЕ

М. М. Богуненко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Богуненко М. М. Аполлон (космічна програма) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аполлон (космічна програма) (дата звернення: 26.02.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ