Винахід

Ви́нахід — результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології, спрямований на її вдосконалення.

Реєстраційне свідоцтво на винахід,
Українська Народна Республіка, 1918

Оформлюється патентом із забезпеченням правової охорони інтелектуальної власності.

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
3 Цитата
4 Література
5 Автор ВУЕ

Історична довідка

Історія цивілізації — значною мірою перебіг науково-технічного прогресу, який спирається на винахідницьку діяльність людства. Первісне накопичення й використання природничих знань і технологічних винаходів відбувалося у храмах Давнього світу, середньовічних християнських монастирях (зокрема ордену цистерціанців, які заклали підвалини промислового освоєння Центральної Європи 12–13 ст.), у спільнотах алхіміків (див. Алхімія), середньовічних професійних цехах, із 18 ст. — у вищих технічних школах, академіях. У середньовічному Китаї описи винаходів фіксували в численних трактатах, які були доступні освіченій верстві чиновників і вчених (зокрема описи «чотирьох великих винаходів»: компас, порох, папір, книгодрукування). Винаходи й технології відображалися в китайських ілюстрованих енциклопедіях від 1161 («Тунчжи»), набули спрямованого виробничого характеру з 1637 («Тянь гун кай у»).

Витоки правового регулювання винахідницької діяльності зосереджувалися у привілеях монархів на промислову й заводську діяльність (15–18 ст.), а також у середньовічному гірничому праві (див. Берг-привілей).

Перший патентний закон «Статут про монополії» затвердив 1623 в Англії король Яків І Стюарт (1566–1625). Статут надавав творцю технічної новації виключне право монопольно користуватися 14 років усіма вигодами й перевагами від впровадження винаходу.

Французький патентний закон (1791) закріплював за винахідником власність на його нову технічну ідею.

Національний патентний закон США (1790) і подальші доповнення Конгресу США до нього стимулювали винахідництво й забезпечували правове регулювання винахідницької та інноваційної діяльності.

У Російській імперії 1801 прийнято указ Олександра І «Про заохочення тих, хто здійснив відкриття або винахід у сфері землеробства, торгівлі або промисловості» (передбачався особливий статус винахідників та встановлювалося грошове заохочення за здійснений винахід). 1812 вийшов маніфест «Про привілеї на різні винаходи та відкриття в мистецтві та ремеслах», який засвідчував власність на поданий винахід за винахідником. З 1812 по 1917 зареєстровано 36 079 охоронних документів на винаходи, 82 % із них отримали іноземці.

Охорона винаходів за межами країни походження здійснюється з 1883 згідно Паризької конвенції про охорону промислової власності. Перший патент на винахід в Українській Народній Республіці виданий 27.06.1918 (опублікований у газеті «Державний вісник», № 28).

Станом на 2021 інституційну складову державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні забезпечує Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент).

Характеристика

Об’єктом винаходу, якому надається правова охорона, є новий продукт (матеріальний об’єкт), процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Заявка на винахід містить:

заяву про видачу патенту на винахід;
опис винаходу;
формулу винаходу;
креслення (якщо на них є посилання в описі);
реферат.

Опис винаходу:

назва;
галузь техніки;
рівень техніки (відомі аналоги з виділенням найближчого до винаходу та обґрунтування причин, що перешкоджають одержанню очікуваного технічного результату);
суть винаходу (виражається сукупністю суттєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату, який забезпечує винахід);
перелік фігур креслення (з поясненням зображень);
відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу.

Формула винаходу призначена для визначення обсягу правової охорони, яка надається патентом, і складається з обмежувальної частини (містить ознаки винаходу, які збігаються з ознаками найближчого аналога) та відмітної частини (ознаки, що відрізняють винахід від найближчого аналога і ясно відображають суть винаходу). Заявку на винахід можуть подавати автори (авторський винахід) або установи (службовий винахід), якщо винахід створений працівником у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи дорученням роботодавця (права власності регулюються в цьому випадку особливим контрактом).

Виділяють секретний винахід, який містить інформацію, віднесену до державної таємниці, права на який засвідчуються патентом на секретний винахід. Підвидом винаходу в праві інтелектуальної власності є корисна модель, яка має коротший термін захисту та менш жорсткі умови патентоздатності (зокрема, не проходить експертизу по суті).

Цитата

Значення винаходів у житті людства характеризує вислів творця теорії первісного суспільства етнографа Л. Г. Моргана:
«Коли варвар, просуваючись крок за кроком вперед, відкрив самородні метали, почав плавити їх у тиглі й відливати в форми; коли він сплавив самородну мідь з оловом і створив бронзу й, урешті, коли ще більшим напруженням думки він винайшов горн і видобув із руди залізо — дев’ять десятих боротьби за цивілізацію було виграно».
(Цитування за виданням: Гайко Г. І., Білецький В. С. Гірництво в історії цивілізації. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016. 484 с.).

Література

Альтшуллер Г. С. Основы изобретательства. Воронеж : Центрально-Чернозёмное издательство, 1964. 240 с.
Дало В., Ферчук А. До історії становлення державної системи охорони промислової власності України // Винахідник і раціоналізатор. 2006. № 5. С. 21–24.
Куцевич В.Л. Основы эвристики. Киев : Институт интеллектуальной собственности и права, 2006. 228 с.
Винахідники України — еліта держави. Винаходи та інновації : в 5 т. Київ : ВЦ «Логос Україна», 2010–2018.
Гарбуз Т. О., Світличний О. П. Організаційно-правові засади охорони об’єктів промислової власності: проблеми теорії та правозастосування. Київ : ЦП «Компринт», 2017. 196 с.