Адвокат

Адвокат захисту. Художник Оноре Дом'є, 1862—1865

Адвока́т (лат. advocatus, від advocare — закликати, запрошувати) — особа, яка надає фізичним і юридичним особам різні види юридичної допомоги, передбачені законодавством. Правовий статус адвоката визначає Закон України «Про адвокатуру» (1992) та інші акти.

Характеристика

Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше 2 років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на адвокатську діяльність та склав присягу адвоката України. Для визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, і вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвоката утворюють кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури з 2-х палат — атестаційної та дисциплінарної. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість. Адвокат має право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об’єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші об’єднання, які діють відповідно до Закону «Про адвокатуру» та своїх статутів.

Під час виконання професійних обов’язків адвокат має право: представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їхнім дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких належить розв’язання порушених питань; збирати відомості про факти, які можуть бути доказами в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема, робити запит і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об’єднань, а від громадян — за їх згодою; ознайомлюватися на підприємствах, в установах та організаціях із необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємницю яких охороняє закон; отримувати письмові висновки фахівців із питань, що потребують спеціальних знань; застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства; доповідати про клопотання і скарги на прийомі в посадових осіб; одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; виконувати інші дії, передбачені законодавством.

Адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю. Документи, пов’язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди. Закон гарантує адвокату рівні права з іншими учасниками процесу. Його не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності чи погрожувати йому її застосуванням у зв’язку з наданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно з законом.

Джерела

Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI // Відомості Верховної Ради. 2013. № 27. Ст. 282. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17

Література

  1. Адвокатура в Україні: Науково-практичний коментар Закону України «Про адвокатуру» / Упоряд.: Т. В. Варфоломеєва, С. В. Гончаренко. Київ : Юрінком Інтер, 2010. 400 с.
  2. Погорецький М. А., Яновська О. Г. Адвокатура України. Київ : Юрінком Інтер, 2014. 366 с.
  3. Байдак М. С. та ін. Адвокатура України: забуте і невідоме. Київ : КВІЦ, 2016. 555 c.

Див. також

Адвокатура

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Святоцький О. Д., Медведчук В. В. Адвокат // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Адвокат (дата звернення: 16.10.2021).

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ