Березівський район
Бере́зівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Одеської області України.
|
Березівський район | |
|---|---|
| Тип | район |
| Адміністративний центр | Березівка |
| Країна | Україна |
| Регіон країни | Одеська область |
| Площа (кв. км) | 5550 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 104,97 |
| Густота населення (осіб на кв.км) | 19,2 |
| Найбільші міста | Березівка |
| Адміністративні кордони | Одеський район, Роздільнянський район, Подільський район, Вознесенський район, Миколаївський район |
Зміст
Географічне положення
Розташований у східній частині області. Межує з Одеським (на півдні), Роздільнянським (на заході), Подільським (на півночі) районами Одеської області, Вознесенським (на північному сході) і Миколаївським (на південному сході) районами Миколаївської області. Територія — 5,55 тис. км2. Адміністративний центр — місто Березівка.
Адміністративно-територіальний поділ
У складі району 16 територіальних громад: 1 міська (Березівська), 4 селищні (Іванівська, Миколаївська, Раухівська, Ширяївська) та 11 сільських (Андрієво-Іванівська, Великобуялицька, Знам’янська, Коноплянська, Курісовська, Новокальчевська, Петровірівська, Розквітівська, Старомаяківська, Стрюківська, Чогодарівська).
Історична довідка
На берегах р. Тилігула з середини 1 тис. до н. е. до 6 ст. н. е. існували давньогрецькі та скіфські поселення.
Від 1520 територія належала Кримському ханату, з 1779 — Османській імперії. За Ясським мирним договором 1791 приєднана до Російської імперії, належала до Херсонської губернії.
У 18 ст. на місці сучасного м. Березівки була стоянка чумаків, які їздили по сіль на Перекопські озера. Місто було заселене селянами з України та центральних губерній Росії, які шукали притулку від кріпацтва.
У 1860–1880-х територія стала одним із центрів штундизму в Російській імперії. Березівка була також одним із торговельних центрів Херсонщини.
Після Лютневої революції 1917 ці землі спочатку входили до складу Російської Республіки (тимчасовий уряд у межах колишньої Російської імперії). У листопаді 1917 стали частиною Української Народної Республіки. На початку 1918 землі району включені до складу самопроголошеної Одеської Радянської Республіки.
Від березня 1920 — територія у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки. Район засновано 1923. У радгоспі ім. Т. Шевченка Березівського району 1928 створено першу в СРСР машинно-тракторну станцію.
Від 1932 — у складі Одеської області. Під час Другої світової війни район окуповано німецькими загарбниками (серпень 1941 — квітень 1944). Тут діяла підпільна організація (близько. 100 осіб). За роки війни були зруйновані промислові підприємства, школи, клуб, вивезено майно 87 підприємств і установ району. Після війни відбудовані старі підприємства, виникли й нові, зокрема після 1946 організовано харчокомбінат. Від 1948 почалося масове будівництво житлових будинків. У 1949–1950 господарство досягло довоєнного рівня розвитку.
У 1959 до Березівського району приєднано частину ліквідованого Жовтневого району. У 1970-х в районі діяли 15 колгоспів, 4 радгоспи, районне об’єднання «Сільгосптехніка», 49 загальноосвітніх шкіл і музична школа, 2 професійно-технічних училища, зоотехнічний технікум, 38 лікарських закладів, зокрема 5 лікарень, 13 будинків культури, 39 клубів, 3 кінотеатри, 55 кіноустановок, 37 бібліотек.
Унаслідок адміністративно-територіальної реформи (17.07.2020) район укрупнено.
Під час російсько-української війни бойові дії на території району не відбувалися. Мешканці району мобілізовуються до Збройних сил України, Національної гвардії України, підрозділів територіальної оборони тощо.
Природа
Район розташований на Причорноморській низовині. Підвищена хвиляста рівнина з абсолютними висотами 100–150 м, розчленована широкими долинами, ярами й балками. Основні корисні копалини: вапняки, глини, суглинки, піски. Поширені чорноземи південнні та звичайні, середньо та мало гумусні, рідше — солонцюваті ґрунти. Є також чорноземно-лугові солончакуваті та солончаки.
Головна річка — Тилігул (впадає в Тилігульський лиман). Через район протікають Середній Куяльник (впадає в Куяльницький лиман), Малий Куяльник (впадає в Хаджибейський лиман), Великий Куяльник, Чичиклія, Журавка, Царега, Суха Журівка, Балай тощо. Річища подекуди пересихають в теплу пору року, значно розвинуті ерозійні процеси, а їхні береги рясно порізані балками та ярами. Для місцевих потреб споруджено понад сотню ставків.
Клімат
Клімат — помірно континентальний, посушливий (дуже тепла агрокліматична зона). Середня температура січня — –4,1°C, липня — +22,2°C, період з температурою понад +10°C — 178 днів.
Середня норма атмосферних опадів становить 410 мм/рік, максимум припадає на теплий період року. Сніговий покрив нестійкий.
Рослинний світ
Березівський район розташований у Степу України. У рослинному покриві тут здебільшого домінує природна степова рослинність, зокрема представлені кам’янисті степи та байрачні ліси, серед інших — водні рослинні угруповання, трав’яні болота, засолені луки, солончаки й солонці, деревно-чагарникові та рудеральні фітоценози. Чимало також штучних лісових насаджень. Фіторізноманіття району складають види деревних порід включно з адвентивними видами (наприклад, гледичія колюча, робінія звичайна, клен ясенолистий, горіхи та ін.) і аборигенними видами (ясени, дуби, в'язи, сосна звичайна тощо). Основою флори є природні види, як-от клен гостролистий, ряст ущільнений, таволга звіробоєлиста, півники карликові, мигдаль степовий, проліски тощо. Серед рідкісних видів, занесених до Червоної книги України, представлені шафран сітчастий, горицвіт весняний, ковила українська тощо.
Тваринний світ
На території району водяться: птахи — чапля жовта, кулик-сорока, крячок річковий, лебідь-шипун, галагаз євразійський, чапля сіра; ссавці — сарна європейська, лисиця звичайна, борсук звичайний, кріль європейський та ін. Багато видів тварин, зокрема птахів, занесено до Червоної книги України: баклан малий, кулик-довгоніг, крячок малий, чоботар, косар тощо.
Серед об’єктів Природно-заповідного фонду України — орнітологічний заказник «Коса Стрілка», Петрівський загальнозоологічний заказник (обидва — загальнодержавного значення), Тилігульський регіональний ландшафтний парк (частково розташований) і низка об’єктів місцевого значення — здебільшого ландшафтні заказники (Заводівський, Каїрівський, Осинівський, «Верхній ліс» тощо).
Населення
Загальна кількість населення — близько 104 970 осіб, густота — 19,2 осіб/км2 (2022, оцінка).
Склад населення за етнічними групами (2001, перепис): українці (87,0 %), росіяни (7,3 %), молдавани (1,5 %), цигани (0,7 %), білоруси (0,6 %), чехи (0,5 %), болгари (0,4 %), вірмени (0,4 %), німці (0,4 %), гагаузи (0,3 %). Українську мову вважали рідною 88,03 % жителів (2001, перепис).
Діють релігійні громади: православних, євангельських християн-баптистів, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, християн віри євангельської тощо. Міське населення — бл. 29 250 осіб, сільське — бл. 75 720 осіб (2022, оцінка). Найбільші населені пункти (2022, оцінка): м. Березівка (9 428 осіб), селища Ширяєве (6 326 осіб), Петрівка (4 435 осіб), Раухівка (2 626 осіб) тощо.
Господарство
Основні галузі промисловості: будівельна, харчова. Серед підприємств: Березівський завод натуральних продуктів, Березівський молочний завод, Раухівський консервний завод «М’ясний дворик», Березівський харчокомбінат, приватне підприємство «Хлібопродукт» (с-ще Раухівка), Березівська друкарня, завод «Промінь» (виробництво меблів) тощо.
У Березівському районі поширені виноградарство, садівництво, вирощування зернових та овочевих культур.
Розводять овець, свиней, свійську птицю, велику рогату худобу. Працюють фермерські та приватні сільськогосподарські підприємства.
Поширена роздрібна торгівля, товарообіг — 81 052,7 тис. грн (січень — вересень 2019). Функціонують заклади громадського харчування, відділення пошти, банків, медичні заклади, аптеки, готелі тощо.
Через район пролягають автомобільні шляхи територіального значення. Є залізничні станції — Березівка, Буялик, Новознам’янка, Раухівка, Сербка. Південно-східну частину району перетинає залізниця Одеса — Колосівка (збудована 1914, електрифікована 1971). Територією району проходить залізниця Мигаєве — Раухівка (збудована 1969, частково демонтована). У 1960-х —2002 на території району діяли під’їзні колії від станції Затишшя.
Наука, освіта, культура
На 2024 працюють 28 закладів середньої освіти, 27 дошкільної, 3 заклади професійної (професійно-технічної) освіти. Діє відокремлений структурний підрозділ «Березівське вище професійне училище Національного університету “Одеська політехніка”». Працюють Березівська міська дитяча музична школа, Петрівська, Радісненська та Ширяєвська школи мистецтв. Березівський міський центр дитячої та юнацької творчості створений 1996 в зв’язку з реорганізацією позашкільних закладів. Має три відділи — натуралістичний, технічний та художньо-естетичний.
Діють Центральна районна бібліотека, Березівська міська громадська бібліотека, Дитяча бібліотека, сільські бібліотеки тощо; будинки культури у м. Березівці, селах Вікторівка, Гуляївка, Демидове, Златоустове, Михайло-Олександрівка, Степанівка, Яснопілля, сільські клуби.
При Будинку культури м. Березівки було організовано історико-краєзнавчий музей, в якому зібраний історичний матеріал про місто і район. Працює Ширяївський народний районний історико-краєзнавчий музей (заснований 1967). У с. Левадівці функціонує Меморіальний музей С. Олійника (заснований 1983; з 1999 — філія Одеського літературного музею), біля музею відкрито пам’ятник письменнику (2002, скульптор О. Копйов).
Два художні колективи району були удостоєні звання народних: сільський ансамбль української пісні «Чорногірочка» (с. Чорногірка) та оркестр народних інструментів при районному Будинку культури.
У Березівському районі є археологічні пам’ятки, кургани (від поч. 2-го тис. до н. е.). Споруджено пам’ятники Т. Шевченку (м. Березівка, с. Шевченкове), двічі Герою Соціалістичної праці М. Посмітному (с. Розквіт; 1959, скульптор І. Шаповал, архітектор П. Косирка); пам’ятник-трактор «Універсал» (с. Розквіт, 1973), двічі Герою Соціалістичної праці П. Ведуті (с. Ставкове; 1960), чорнобильцям, першій вчительці (обидва — м. Березівка). У багатьох селах є братські могили та пам’ятники воїнам, які загинули під час Другої світової війни.
Серед пам’яток архітектури: Палац-садиба родини Курісів (с. Курісове; 1810–1892, архітектор М. Толвінський) — поєднання середньовічних елементів готики та мавританського стилю; садиба Юковського (с. Михайлопіль; 1903), Кам’яний вітряк (с. Адамівка; кін. 19 — поч. 20 ст.), Свято-Іоанно Богословська церква (с. Северинівка; 1800).
Спорт
Культивують футбол, баскетбол, легку атлетику тощо. Діють спортисне товариство «Колос» та Березівська дитячо-юнацька спортивка школа (з 2018). У м. Березівка функціонує стадіон «Колос». Проходять юнацькі змагання районного етапу Президентського спортивного проєкту «Пліч-о-пліч. Всеукраїнські шкільні ліги».
Персоналії
У Березівському районі народились: архітектор Є. Лопушинська (1920−1996; м. Березівка), журналіст і письменник Б. Дубров (1930–2023; м. Березівка), актор Б. Савченко (1939; с. Анатолівка), військовий, Герой Радянського Союзу П. Дроздов (1923–1945; с. Заводівка), льотчик, Герой Радянського Союзу П. Гнидо (1919–2006; с. Донська Балка). У с. Виноградному мешкав співак, нар. артист України А. Дуда (1946–2020; тепер Україна). У с. Левадівці проживав письменник-сатирик С. Олійник.
Література
- Ніточко І. І. Березівський район: історія, люди, події. Одеса : Чорномор’я, 2006. 256 с.
- Ніточко І. І. Команда. Спогади і роздуми районного керівника: Березівський район. Одеса : Прес-кур’єр, 2010. 528 с.
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2021 року. Київ : Державна служба статистики України, 2021. 50 с. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/05/zb_chuselnist%202021.pdf.
- Березівський район // Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022. Київ : Державна служба статистики України, 2022. 82 с URL: http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_%D0%A1huselnist.pdf
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Березівський район // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Березівський район (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 09.02.2025
