Адвентизм


Емблема церкви Адвентистів сьомого дня

Адвенти́зм (від лат. adventus — пришестя, advenire — приходити) — релігійний напрям у межах пізнього протестантизму. Проповідує наближення кінця світу, друге пришестя Христа та встановлення тисячолітнього Царства Божого.

Становлення адвентизму

Адвентизм зародився на початку 19 ст. серед груп баптистів, методистів та інших протестантів в контексті Другого великого пробудження в США. Рух спершу об’єднував християн різних віросповідань, які очікували Другого пришестя Христа. Улітку 1831 дослідник Біблії і проповідник баптистської громади м. Хемптона (шт. Нью-Йорк) В. Міллер оголосив, що йому вдалося вирахувати точну дату пришестя Христа — між 21.03.1843 та 21.03.1844. Він опублікував книгу «Докази Письма та історії про друге пришестя Христа в 1843 році, викладені в огляді доповідей». Після цього члени різних протестантських деномінацій приєдналися до В. Міллера, утворивши адвентистський рух. Зазначена дата пришестя Христа кілька разів переносилася. Остання її версія — 22.10.1844 — увійшла в історію як Велике розчарування. Адже після того, як і цього дня пришестя не сталося, багато прихильників адвентизму покинули його лави. Згодом В. Міллер визнав доктринальну помилку, що призвела до хибного тлумачення Біблії. Він, а також його учні та послідовники, уникали називати точні терміни другого пришестя — обмежилися твердженням, що в 1844 Христос увійшов у Святе святих Небесного святилища (Храму) і розпочав там особливе посередницьке служіння.

Спроби реформувати адвентизм, його організаційні структури поклали початок розколів. У 1840-х з’явилися перші групи адвентистів, що дотримувалися суботи. У травні 1860 зареєстровано першу адвентистську громаду в м. Парквілі. 01.10.1860 за сприяння Е. Вайт обрано назву нової церкви — Адвентисти сьомого дня.

Віровчення адвентизму

Догмати адвентизму склалися в межах діяльності церкви Адвентистів сьомого дня (АСД); з-поміж них засадничі: а) друге пришестя Христа, яке очікується «незабаром»; б) святість сьомого дня тижня, дотримання Десяти заповідей, насамперед настанови святкувати суботу як день Господній.

Віровчення охоплює 27 головних віровчительних істин: віра в Трійцю, непорочне зачаття Діви Марії, спасительна (замісна) жертва Ісуса Христа за всіх людей, протестантський принцип виправдання тільки вірою та ін. АСД відкидають твердження про пекло і рай та не вважають душу безсмертною. Згідно з їхнім віровченням, душа помирає в момент смерті людини разом із тілом: безсмертя було втрачене внаслідок гріхопадіння Адама і Єви. Проте в день пришестя Ісуса Христа праведні душі воскреснуть.

Найавторитетнішим джерелом біблійної екзегези для вірян церкви Адвентистів сьомого дня є твори Е. Вайт.

Адвентизм в Україні

Перші місії адвентистів з’явилися в Україні в другій половині 19 ст. в Західній Україні та Криму, де було засновано десятки громад. Серед перших місіонерів і проповідників — М. Чеховський, Т. Бабієнко, Я. Ресвік, Г. Перк.

Нині налічується близько 1 000 церков АСД, понад 50 тис. вірян. Свою місію вбачають у тому, щоб проповідувати Євангеліє, описане в Трьохангельській звістці (Об’явлення, 14:6-12), приготувати світ до повернення Христа.

Література

  1. Григоренко А. Ю. Эсхатология, милленаризм, адвентизм: история и современность. Философско-религиоведческие очерки (научное издание). Санкт-Петербург: Европейский Дом, 2004. 392 с.
  2. Найт Дж. В поисках свого лица / Пер. с англ. Заокский: Источник жизни, 2009. 224 с.
  3. Чернушка И. Методологические основы современного религиоведческого изучения адвентизма // Схід. 2015. № 6 (138). С. 54-59.
  4. Гольд О. Влияние церковных институций США на украинскую религиозную ситуацию // Українське релігієзнавство. 2016. № 79. С. 53-60.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Предко О. І. Адвентизм // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Адвентизм (дата звернення: 20.07.2019).