Безпосереднє знання

Безпосере́днє знання́ — філософське поняття на позначення позірного, самоочевидного знання, яке набувається через пряме сприйняття, чуттєве споглядання або завдяки інтелектуальній інтуїції та не потребує доказів, перевірок, обґрунтувань.

Безпосереднє знання протиставлене дискурсивному знанню, яке опосередковане логічними міркуваннями у формі суджень, умовиводів, силогізмів, понять тощо.

Учення про безпосереднє знання сягає античної філософії (Левкіпп, Демокріт, Епікур, Платон, Аристотель, неоплатонізм). Ідеї безпосереднього осягнення релігійних істин наявні у візантійському богослов’ї та західноєвропейській схоластиці. Подальшого розвитку набули у межах емпіризму (де чуттєві враження, сприйняття розуміють як вихідні та засадничі для всієї системи знання) і раціоналізму (безпосередня рефлексія, акт «схоплення» істини) Нового часу. Проблема взаємодії безпосереднього й опосередкованого знання стала предметом філософської полеміки в межах класичної німецької філософії (Й.-Г. Фіхте, Г. Гегель, Л. фон Фейєрбах). Дебати раціоналізму та інтуїтивізму щодо розуміння безпосереднього знання як принципово алогічного способу осягнення реальності, сутності актуалізовані в 19–20 ст. (А. Берґсон, М. Лоський, Е. Гуссерль).

Як особливу форму безпосереднього знання часом розглядають неявне, нерефлексоване знання, елементарні форми самосвідомості, а також припущення, аксіоми, ідеалізації, узяті в теоретичних системах за самоочевидні.

Визнаючи факт наявності в пізнанні безпосередньо вірогідних, «очевидних істин», філософія розглядає пізнання як процес, де кожний акт пізнання перебуває у взаємозв’язку з іншими та опосередкований культурно-історичним контекстом і попереднім розвитком пізнавальної діяльності.

Література

  1. Асмус В. Ф. Проблема интуиции в философии и математике. Москва : Мысль, 1965. 312 с.
  2. Виндельбандт В. История философии / Пер. с нем. Київ : Ника-Центр; Вист-С, 1997. 553 с.
  3. Лютий Т. В. Суголосність логіко-дискурсивного та інтуїтивного компонентів мислення. Репродуктивна й евристична здатність уяви // #Мультиверсум. 2006. № 55. С. 3–15. URL: http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_55/Lutyj.htm
  4. Russell B., Slater J. Human Knowledge: Its Scope and Limits. London; New York : Routledge, 2009. 480 p.
  5. Лютий Т. Пригоди філософських ідей Західного світу (від давнини до сучасності). Київ : Темпора, 2019. 384 с.
  6. Фюрст М., Тринкс Ю. Філософія / Пер. з нім. В. Кебуладзе. 2-ге вид. Київ : Дух і Літера, 2019. 536 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Безпосереднє знання // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Безпосереднє знання (дата звернення: 7.12.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
24.11.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ