Бгавачакра

Бгавачакра

Бга́вача́кра [Бгава-чакра; санскр. भवचक्र, Bhavacakra; палі भभचक्क, bhavacakka, від бгава — життя, буття і чакра — коло (диск, круг), букв. колесо буття (інші варіанти — колесо існування, колесо життя, колесо перевтілень, коловорот перероджень, колесо взаємозалежного походження, коло сансари та ін.)] — у буддизмі: 1) один із найважливіших концептів, що узагальнює засадниче вчення про взаємозалежну причиновість (санскр. пратітья-самутпада), осягнуте Буддою в час просвітлення; 2) модель світобудови, утілення в художній формі буддійських космологічних уявлень про коловорот сансари у вигляді диску, мандали.

Ідейні засади

За вченням буддизму, будь-яка жива істота здійснює вчинки, обумовлені її почуттями та бажаннями. При цьому вона залишається всередині бгавачакри, у безкінечному ланцюгу перевтілень за законом карми. Основні причини перевтілень — гнів, хіть, невігластво (ілюзія) — заважають істотам вирватися за межі бгавачакри. Вони змушені залишатися у замкненому космологічному просторі, що складається із 6-ти сфер (або світів) сансари (богів, асурів, людей, тварин, духів прета і пекельних мук), перероджуючись або в своєму, або в якомусь іншому з них. Найсприятливішим для переривання ланцюжка перевтілень вважається народження у світі людей.

Прикладом особистої волі та усвідомлення причиново-наслідкового зв’язку є доля царевича Сіддгартхи Гаутами, який осягнув доктрину пратітья-самутпада під деревом бодгі.

Посвячені послідовники буддизму пізнають складні філософські основи доктрини, вивчають буддійські тексти. Натомість для пересічних вірян вироблене наочне деталізоване зображення бгавачакри, покликане гранично полегшити його розуміння.

Зображення

Монгольска тханка 19 ст., Музей Ханенків, м. Київ

На тибетських, монгольських танках бгавачакру стискає іклами і лапами божество смерті Яма Дгармараджа (букв. повелитель закону) на знак того, що дія законів причиновості поширюється на нижню частину буддійського світу, сферу пристрастей.

Центр колеса містить зображення трьох тварин — свині, змії та півня, які хапають одне одного за хвіст, і символізують, відповідно, невігластво, гнів і хіть — триєдність джерела страждання, що є двигуном шереги кармічних перероджень.

Друге коло поділене на два сегменти: темний, де зв’язані грішники падають у пекло, і світлий, де праведники сходять у світ богів.

У третьому колі зображують шість світів сансари: вгорі — світ богів, внизу — пекло, праворуч — людей і прета, ліворуч — асурів і тварин.

Крайнє зовнішнє коло поділене на 12 сегментів, що символізують т. з. дванадцятичленну формулу буття або 12 нідан — взаємопов’язаних причин, які породжують безперервний потік перевтілень, індивідуальних життів. Зображення не пов’язані між собою єдиним сюжетом, але саме їм відведено основне філософське навантаження, кодифікація доктрини взаємозалежних перероджень (пратітья-самутпада). Кожній з нідан відповідає певна сцена, що образно фіксує одну з формул доктрини: так, перша сцена відсилає до «авідьї» (невігласся), символом якої є сліпець; шоста — до «спарші» (у перекладі — контакт, дотик), тобто здатності до сприйняття, символом якої є обійми; восьма — до «тришни» (жага життя, існування), яку символізує людина з келихом вина; остання, дванадцята — до «джара-марани» (старості й смерті), де людина несе своє тіло на кремацію.

Бгавачакра часто зображена на стінах буддійських храмів, монастирів у Тибеті, Індії, Монголії тощо (країнах поширення Махаяни і Ваджраяни). Поширені тибетські тханки із бгавачакрою, зазвичай великого розміру, з огляду на складну композицію і призначення (ілюстрація основних положень доктрини для маси вірян).

Додатково

У західній літературі зображення бгавачакри часом метафорично характеризують як буддійський аналог «Біблії для бідних» в християнстві.

Література

  1. Teiser S. Reinventing the Wheel: Paintings of Rebirth in Medieval Buddhist Temples. Seattle : University of Washington Press, 2006. 319 р.
  2. Shulman E. Early Meanings of Dependent-Origination // Journal of Indian Philosophy. 2008. Is. 36 (2). Р. 297–317.
  3. Jones D. T. New Light on the Twelve Nidanas // Contemporary Buddhism. 2009. Vol. 10. Is. 2. Р. 241–259.
  4. Okawa R. The Essence of Buddha: The Path to Enlightenment. New York : IRH Press, 2016. 208 р.
  5. Торчинов Е. Введение в буддизм. Москва : Рипол Классик, 2020. 440 с.

Автор ВУЕ

В. В. Титаренко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Титаренко В. В. Бгавачакра // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бгавачакра (дата звернення: 16.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
19.08.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ