Сіддгартха

Сіддга́ртха (Сіддхартха; санскр. सिद्धार्थ, Siddha-artha — Той, хто досяг мети), Сіддхаттха (палі Siddhattha) — багатозначний термін.

1) Світське ім’я засновника духовної традиції буддизму — індійського принца з народу шак’я, роду Гаутама (Готама), яке він отримав від народження (6‒5 ст. до н. е.) й носив до віку 29 років. Після того, за переказом, полишив палац, зрікся колишнього розкішного способу життя, царського статусу та імені, став мандрівним аскетом, шукав шлях до звільнення від страждань. Після містичного просвітлення (бодгі) у віці близько 35 р. досяг духовної досконалості та став Буддою (просвітленим, пробудженим), заснував громаду учнів, поширював нове вчення (див. у статті Буддизм). Відомий також як Будда Шак'ямуні (букв. — просвітлений з народу шак’я) та під іншими священними іменами (Татхагат, Бгагаван, Джина та ін.). Попри те, що за походженням належав до знатної родини й високої варни кшатріїв, уславився як рішучий противник варнової (кастової) системи, заснував громади-сангхи, відкриті для вихідців з різних соціальних верств.

2) За однією з версій, ім’я правителя держави Вадджі й батька Джини Магавіри — легендарного фундатора та останнього (24-го) тіртганкара джайнізму.