Чакра

Ча́кра (санскр. चक्र, букв. — коло, колесо, диск) — у східній (індійській) культурі та духовних практиках — багатозначний термін.

1) Сонячний диск, колесо — символ Сонця, сили (перемоги), космічного порядку і рівноваги, також Колесо часу, Колесо року. У протоіндійських текстах, гімнах Рігведи термін пов’язаний із бігом часу і року. Звідси — архаїчний титул царя «чакравартин», букв. — той, хто обертає колесо: за припущенням, пов’язаний як із архаїчними ритуалами набуття влади, так і з міфологічними уявленнями про запуск нового часового (річного, сонячного) циклу.

2) Бойовий диск — атрибут і зброя бога Вішну, символ його функції охоронника, хранителя. Зображали з 6 або 8 спицями.

3) У тантризмі, ученні йоґи — невидимий, життєво важливий для людини енергетичний центр. В Упанішадах чакри пов’язують із системою наді — каналів, через які, згідно з релігійно-філософськими уявленнями, циркулює життєва енергія. Різні джерела вказують розбіжну кількість чакр, але вирізняють шість головних — Муладгара (анатомічно локалізують в основі хребта, в області промежини), Свадгіштхана (на куприку), Маніпура (у поперековому відділі хребта, навпроти пупка), Анахата (у грудній ділянці хребта), Вішудхі (верхня частина шиї), Аджна (у міжбрів’ї). Часом додають сьому — Сахасрару (маківка голови, тім’я), в іншій інтерпретації це трансцендентний центр, де перебуває сутність і душа всього, що існує, відбувається злиття Шіви й Шакті, локалізовано чисту свідомість. З поняттям про чакри безпосередньо пов’язана йогічна й тантрична концепція прани, пробудження і піднесення (з нижчої до вищої чакри) кундаліні, уявлення про трансформацію фізичних і психічних процесів у тілі йоґина. Кожну чакру зображають у вигляді квітки лотоса (в європейських інтерпретаціях — маку чи тюльпана) різного кольору, із різною кількістю пелюсток.
Учення про чакри та енергетичну структуру людини в різних версіях використовують також окультні вчення, неорелігії.