Авідья

Авідья́ (санскр. अविद्या (avidyā) — відсутність знання, невідання) — багатозначний термін:

1) Поняття в індійській філософії, яке означає незнання, що є причиною неадекватного сприйняття світу та перешкоджає осягненню сутності буття. Відіграє важливу роль в усіх індійських релігійно-філософських системах, де розглядається переважно в гносеологічному контексті й тлумачиться як невміння відрізняти вічну й істинну реальність від плинної й штучної. У філософській школі санкх’ї авідья виступає причиною страждань; в ньяї — обумовлює тотожність Атмана з тілом і психічними функціями; в йозі — є однією з п’яти клеш (забруднень) свідомості, які заважають зосередженню й звільненню тощо.

2) У буддизмі авідья також є одним із головних затьмарень, що обумовлює зв’язаність людини з існуванням й заважає досягненню нірвани. Авідья, разом із гординею та гнівом, є основним коренем зла та опорою для всіх несприятливих станів. Вона стимулює процес конструювання хибних концепцій, наслідком яких є нездатність людини розпізнавати мінливість існування. Щоб позбавитися від авідьї, згідно з буддійським ученням, необхідно культивувати інтуїтивну мудрість (праджня) через практику самоусвідомлення, терпіння та медитацію. Найважливіша умова звільнення від авідьї — глибоке розуміння й дотримання чотирьох шляхетних істин: а) існує страждання; б) існує причина страждань — бажання; в) існує припинення страждань — нірвана; г) існує засіб повного позбавлення від страждань — Восьмеричний шлях самовдосконалення.

Література

  1. Саух Ю. П. Філософія буддизму. Глобалізаційний вимір. Київ, 2009.
  2. Мюллер М. Шесть систем индийской философии. Москва: Директ-Медиа, 2014.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Саух Ю. П. Авідья // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Авідья (дата звернення: 17.11.2019).