Баштанський район

Баштанський район
Тип	район
Адміністративний центр	Баштанка
Країна	Україна
Регіон країни	Миколаївська область
Площа (кв. км)	6,7 тис. км²
Чисельність населення (тис.осіб)	136,7
Густота населення (осіб на кв.км)	20,3
Найбільші міста	Новий Буг, Баштанка, Снігурівка
Адміністративні кордони	Кропивницький район, Вознесенський район, Миколаївський район (Миколаївська обл.), Криворізький район, Бериславський район, Херсонський район

Башта́нський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у складі Миколаївської області України, в центральній частині Причорноморської низовини, адміністративний центр — м. Баштанка.

Географічне положення

Розташований на Сході. Межує на півночі із Кропивницьким районом (Кіровоградська область), північному заході — з Вознесенським районом, на південному заході — з Миколаївським районом (усе — Миколаївська область), на північному сході — з Криворізьким районом (Дніпропетровська область), на сході — з Бериславським районом, на півдні — з Херсонським районом (усе — Херсонська область).

Адміністративно-територіальний поділ

Включає 12 територіальних громад: 3 міські (Баштанська, Новобузька, Снігурівська), 2 селищні (Березнегуватська, Казанківська) та 7 сільських (Вільнозапорізька, Володимирівська, Горохівська, Інгульська, Привільненська, Софіївська, Широківська).

Територія — 6,7 тис. км².

Історична довідка

Археологічні розкопки та знахідки на території Баштанського району:

скіфське (див. Скіфи) поховання воїна та його дружини, датоване 4 ст. до н. е. (м. Баштанка);
залишки поселень бронзового віку 3−2 тис. до н. е. (с. Інгулки);
скіфські поселення 6−2 ст. до н. е. (с. Інгулки);
3 поселення доби пізньої бронзи 13−8 ст. до н. е. (біля с. Кашперо-Миколаївки та с. Новофонтанки)
рештки поселень доби пізньої бронзи та скіфських часів (околиці с. Мар’ївки)
75 прикрас з бронзи виявлено в курганному похованні (околиці с. Новопавлівка).

У часи Запорозької Січі більшість земель було заселено козаками.

Територія сучасного Баштанського району після початку Української революції у 1917 приєдналась до Української Народної Республіки. 24.08.1919 захоплена денікінцями (див. Денікінщина). 16.09.1919 відбулося повстання, яке призвело до утворення Баштанської республіки. В листопаді 1919 повстанці були розгромлені і розпочалися масові репресії.

1920 остаточно встановлено радянську владу. Фактично засновано 1926 як Полтавський район. Сучасна назва — з 1928. Упродовж 1932–1933 територія була охоплена Голодомором (див. Голодомор 1932–1933).

У роки Другої світової війни окуповано, звільнено 1944.

У 1959 до Баштанського району приєднано окремі території ліквідованого Привільненського району.

Новий Баштанський район засновано 2020 відповідно до Постанови ВР України «Про утворення та ліквідацію районів» (2020).

Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24.02.2022 (див. Російсько-українська війна) відбувалися спроби захоплення території району, бойові дії, обстріли. Пізніше частково окупований російськими військами. Звільнено в листопаді 2022 за контрнаступу Збройних сил України. Станом на 2023 окремі територіальні громади Баштанського району входили до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Росією.

Природа

Рельєф і корисні копалини

Розташований у межах Причорноморської низовини.

Рельєф — слаборозчленований, низовинний.

З корисних копалин є пісок та глина.

Ґрунти

Ґрунти — південні чорноземи, південні малогумусні й солонцюваті. Місцями можна зустріти дерново-піщані, а в долинах річок — лучно-чорноземні.

Річки

Найбільші річки — Інгул (басейн Чорного моря) та її права притока Громоклія. Також тут протікають річки Балка Баштанка, Веревчина, Балка Добринька та інші. Малі річки влітку пересихають.

Клімат

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня — −4,2 °С, липня — +19,5 °С.

Середньорічна кількість опадів — 425–480 мм.

Територія знаходиться в посушливій та теплій агрокліматичній зоні.

Рослинний і тваринний світ

Поширені типчаково-ковилові степи, наявні штучні лісові насадження. З-поміж ссавців — ховрах, лисиця звичайна, заєць сірий тощо.

Є природні заказники місцевого значення — лісове урочище «Мар'ївське», «Добра Криниця», «Христофорівські плавні», «Старогорожене» та інші.

Населення

Загальна кількість населення (2021, оцінка) — 136 739 осіб, густота — 20,3 особи/км².

За віковими групами: до 15 р. — 17,2 % осіб, 15–64 р.— 67,5 %, 65 р. і більше — 15,3 %.

За статевими групами: чоловіки — 47,8 %, жінки — 52,2 %.

Рівень урбанізації — 39 %.

Найбільші міста: Новий Буг (15 тис. осіб), Баштанка і Снігурівка (по 12,3 тис. осіб).

Господарство

Економіка району має агропромислову спеціалізацію. Розвинено харчову і легку галузі промисловості. Серед найбільших підприємств — Баштанський сирзавод, ДП «Хлібокомбінат» (обидва — у м. Баштанці), Снугірівський завод продтоварів, Снігурівський маслозавод (обидва — у м. Снігурівці) тощо.

У структурі посівних площ переважають технічні, зернові культури. Популярне садівництво. Розводять свиней, овець, велику рогату худобу.

Поширена роздрібна торгівля. Працюють заклади громадського харчування, готелі. Наявні поштові відділення, філії провідних банків, медичні заклади.

На території району розташовано залізничні станції (з найбільших — Снігурівка), через які проходять пасажирські поїзди приміського і далекого сполучення. Є автомобільні дороги регіонального значення (Дніпро — Миколаїв), територіального (Баштанка — Березнегувате) та національного — Н 11 (Дніпро — Кривий Ріг — Миколаїв). Налагоджено регулярне автобусне сполучення.

Освіта, наука, культура

Діють 27 закладів дошкільної освіти, 25 — загальної середньої освіти, інклюзивно-ресурсні центри, Баштанський професійний ліцей. Серед закладів позашкільної освіти — будинок дитячої та юнацької творчості та дитячо-юнацька спортивна школа.

Є бібліотеки, культурні центри, будинки культури. Працюють Баштанський краєзнавчий музей (засн. 1959; м. Баштанка), Новобузький історичний музей (засн. 1980; м. Новий Буг) та ін. На території району розташовані храми, пам’ятні знаки, діє Свято-Михайлівський Пелагіївський монастир.

Спорт

Культивують футзал, футбол, легку атлетику, греко-римську боротьбу та інші. З об’єктів спортивної інфраструктури — стадіони, тренажерні, майданчики.

Персоналії

Тут народилися: художник-монументаліст Г. Довженко; письменник і лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка О. Сизоненко; спортсмен Б. Барон; військовослужбовці, герой України Ю. Блоха.

З Баштанським районом пов'язано життя Героя України А. Орлова: 10.11.2022 у складі розвідувального загону брав участь у звільненні м. Снігурівки від російських окупантів і особисто підняв український прапор над будівлею адміністрації.

Література

Баковецька О. О. Голодомор 1932–33 років — регіональний аспект (на матеріалах Баштанського району Миколаївської області) // Історична панорама. Спеціальність: Історія. 2009. Вип. 8. С. 30–42. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Istp_2009_8_5
Баштанський район // Чисельність наявного населення України на 1 січня 2020. Київ : Державна служба статистики України, 2020. С. 52.
Баштанський район // Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022. Київ : Державна служба статистики України, 2022. С. 34.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Баштанський район // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баштанський район (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.10.2024