Ахріман

Барельєф з палацу Ахеменідів у Персеполісі зображує боротьбу царя з левом, що символізує Ахрімана, V ст. до н.

А́хріма́н, А́нхра-Ма́йнью (пехл. Ahriman; авест. aŋra-mainyu — «злий дух») — у давньоіранській традиції уособлення й першоджерело зла, ватажок девів і демонів, супротивник Ормузда (див. Ахура-Мазда).


Ахріман

Ім'я (імена) Ахріман
Міфологія (релігія) Зороастризм

У міфології зороастризму

У ранніх зороастрійських текстах зображений похідним від творчої сили верховного бога Ормузда (а не рівний йому силами суперник). В «Гатах» — найдревнішій частині «Авести», яку приписують Заратуштрі, — згаданий як брат-близнюк Спента-Майнью («Святого Духа»): обидва породжені Ормуздом і діють як деміурги в земному матеріальному світі. Пізніше, з розвитком зороастризму, а особливо в зурванізмі, концепція дуалізму доброго і злого першоначал набуває виразніших рис.

Серед поширених епітетів Ахрімана — «ворог», «брехливий», «злозичливець», «руйнівник», «сповнений смерті», «проклятий» тощо. Йому відмовлено у божественних атрибутах — він невіглас, не всемогутній, не розумний, не всезнаючий, не досконалий, не хоробрий, не вічний («був, є, але не буде»). На противагу Ормузду, який перебуває в обійсті світла, мешкає в темряві пекла, де знущається над грішниками.

Міфологія протистояння Ахрімана та Ормузда втілює уявлення про космічний цикл, який завершиться поразкою темних сил і остаточною перемогою Добра. Згідно з ними, Ормузд визначив добу суперництва як один із космічних періодів і уклав зі своїм супротивником договір про тривалість їхньої боротьби. У першій третині космічного циклу все відбувається за волею Ормузда, Ахріман безсилий спричинити зло; у другій — настає доба протистояння і змішування Добра і зла, злий дух псує і нищить усі творіння Ормузда; завершує цикл поступове ослаблення Ахрімана, який зрештою буде переможений і остаточно знищений (спалений у розпеченому металі разом з пеклом). Влада Ормузда та його творінь стане безмежною й вічною.

Міфи приписують Ахріманові творення землетрусів, пустель і скель, порушення рівного плину річок, заболочення й засолення вод, висушення рослин, творення отруйних і шкідливих тварин і комах, напад на першого бика і першу людину (Гайомарта); привнесення у світ жадібності, страждань, голоду, жорстокості, насильства тощо; наслання 10 тис. хвороб, старості й смерті. З діями Ахрімана пов’язують зваблення і викрадання індивідуальних душ, поширення «хибних» релігій і єресей, обдурення і спокуси людей, сумніви, заздрість, мстивість та ін.

Поряд із тим, зороастрійські тексти проводять ідею, що Ормузд наперед визначив кожному своєму творінню супротивника. Симетрично до амахраспандів (шести вищих божеств із оточення Ормузда) Ахріман створив собі на допомогу шість головних девів, спільно з якими завдавав зла і шкоди всім творінням Володаря Мудрості або створював свої власні — протилежні за якостями, небезпечні й відразливі. У час воскресіння, коли Ормузд битиметься з Ахріманом, кожен з амахраспандів переможе призначеного йому супротивника з когорти злих сил: Вахман — Акомана, Ардвахішт — Андара, Шахрівар — Савара та ін.

Згідно з пехлевійськими текстами «Бундахішна», Ормузд запропонував людям вибір — вічно захищати їх від Ахрімана чи дати можливість самим побороти й знищити злого духа, а після цього стати безсмертними. Люди вибрали останнє і відтоді щоденно ведуть боротьбу проти осквернення і забруднення світу. Відповідно, три головні духовні цінності зороастризму — «добрі помисли», «добрі речі», «добрі справи» — протиставлені антицінностям: «злим помислам», «злим речам» і «злим справам». Культовий бік зороастризму містить численні й ретельно прописані ритуали очищення.

Значення

Дуалізм добрих і злих сил, розподіл проявленого світу на два ворожих табори загострений у так званій «Молодшій Авесті». Ідеї дуальності й протиборства Добра і зла вплинули на ідейний зміст маніхейства, мітраїзму, а також низки гностичних течій (див. Гностицизм).

Література

  1. Зороастрийские тексты: Суждения Духа разума (Дадестан-и меног-и храд). Сотворение основы (Бундахишн) / Под ред. О. М. Чунаковой. Москва : Восточная литература, 1997. 352 с.
  2. Чунакова О. М. Пехлевийский словарь зороастрийских терминов, мифических персонажей и мифологических символов. Москва : Восточная литература, 2004. С. 36–41.
  3. Авеста: Светата книга на древните Аријци. Скопjе : Менора, 2005. 374 с.
  4. Zarathushtra and his Antagonists. A Sociolinguistic Study with English and German Translation of His Gathas. Wiesbaden : Reichert, 2010. 211 p.
  5. Васильев Л. С. История религий Востока. 4-е изд. Москва : Книжный дом «Университет», 2015. 793 с.

Автор ВУЕ

А. В. Арістова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Ахріман // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ахріман (дата звернення: 31.05.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.03.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ