Архієпископ Кентерберійський

Кентерберійський собор, місцезнаходження архієпископської кафедри

Архієпи́скоп Кентербері́йський (англ. Archbishop of Canterbury) — примас (предстоятель) Церкви Англії, архієрей діоцеза Кентербері та Кентерберійської провінції, духовний лідер Англіканської співдружності.

Історична довідка

Церковну історію Кентерберійського архієпископства ведуть від кін. 6 ст., коли монах-бенедиктинець Августин (див. Августин Кентерберійський) за дорученням Папи Римського Григорія І Великого очолив місію в землях Англії. З ім’ям св. Августина пов’язують початок християнізації англосаксів та заснування церковних осередків у Кентському королівстві, першим із яких стала єпархія у м. Кентербері (тепер регіон Південно-Східна Англія, Велика Британія). Августин був висвячений в єпископи 597; вважається першим Архієпископом Кентерберійським.

До 16 ст. архієпископи були підпорядковані Святому престолу і отримували паллій переважно від римських пап. Реформація в Англії призвела до злиття протестантського руху з монаршою владою та розриву стосунків Церкви із Римом. Встановлення королівської влади над Церквою Англії та початок проведення церковних реформ припали на архієпископство Томаса Кранмера (1489–1556, інтронізований 1553). Останнім католицьким Архієпископом Кентерберійським став на короткий час Реджинальд Поул (1500–1558, інтронізований 1556), призначений за правління Марії Тюдор після страти Т. Кранмера.

Після остаточної перемоги англіканства призначення на посаду Архієпископа Кентерберійського фактично залежало від англійської корони (хоча формально примас обирався духовенством).

Серед церковних діячів, які обіймали цю посаду, були знані богослови, філософи, політики (зокрема Ансельм Кентерберійський).

Церковні й світські повноваження

Від часів Реформації Архієпископ Кентерберійський вважався першим лордом Англійського королівства (поступався за статусом тільки монарху і членам королівської родини), духовним провідником і першоієрархом Англіканської церкви.

Архієпископ Кентерберійський Джастін відвідує провінції Англіканської співдружності

Основні сфери повноважень:

  1. єпископ діоцеза Кентербері (охоплює східну частину графства Кент, є найдавнішою структурною одиницею Церкви Англії);
  2. архієпископ Кентерберійської провінції (хоча Церква Англії історично включає 2 архієпархії — Кентерберійську та Йоркську — примас має верховенство також і над Йоркською);
  3. предстоятель Церкви Англії (верховним правителем якої є британський монарх). Разом із архієпископом Йоркським очолює Генеральний Синод, головує у багатьох церковних комітетах. Відіграє центральну роль у церемоніях загальнонаціонального значення (напр., коронації), є важливою постаттю у публічній політиці;
  4. духовний лідер Англіканської співдружності, «перший серед рівних» у світовому англіканському єпископаті. З 1867 скликає Ламбетські конференції — міжнародний консультативний форум церков Англіканської співдружності. Під головуванням примаса на конференціях ведеться обговорення питань догматики, соціальної доктрини, релігійного культу, актуальних проблем церковного і суспільного життя, міжрелігійного діалогу тощо;
  5. старший член Палати лордів парламенту Великої Британії (до складу якої входять сукупно 26 єпископів, т. з. «Духовних лордів»).

Місцем перебування Архієпископа Кентерберійського є м. Лондон. Архієпископська кафедра знаходиться у Кентерберійському соборі — головному англіканському храмі Великої Британії. Офіційна резиденція — у Ламбетському палаці.

Станом на 2020 примас має під юрисдикцією 30 єпархій.

З березня 2013 архієпископську кафедру обіймає Джастін Портал Велбі (англ. Justin Portal Welby, нар. у 1956).

Офіційий сайт https://www.archbishopofcanterbury.org/

Література

  1. Lamb J. W. The Archbishopric of Canterbury: From Its Foundation to the Norman Conquest. Faith Press, 1971. 287 р.
  2. Maughan S. S. Mighty England Do Good: Culture, Faith, Empire, and World in the Foreign Missions of the Church of England, 1850–1915. Studies in the History of Christian Missions. Grand Rapids : William B. Eerdmans, 2014. 527 р.
  3. Picton Н. A Short History of the Church of England. From the Reformation to the Present Day. Newcastle upon Tyne : Cambridge Scholars Publishing, 2015. 166 p.
  4. Buchanan C. Historical Dictionary of Anglicanism. 2nd ed. Rowman & Littlefield Publishers, 2015. 760 р.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Архієпископ Кентерберійський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архієпископ Кентерберійський (дата звернення: 28.02.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
07.05.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ