Ламбетські конференції

Ла́мбетські конфере́нції (англ. Lambeth Conferences, від англ. Lambeth Palace — Ламбетський палац, резиденція Архієпископа Кентерберійського в м. Лондоні, з англ. Lambeth — Ламбет, район у центрі м. Лондона, Велика Британія) — міжнародні форуми єпископів церков Англіканської співдружності. Скликаються приблизно що десять років
за запрошенням Архієпископа Кентерберійського.

Історична довідка

Уперше «панангліканська конференція британських, колоніальних та іноземних єпископів» була скликана 24.09.1867 Архієпископом Кентерберійским Ч. Т. Лонглі (англ. Charles Thomas Longley; 1794‒1868, Велика Британія) у своїй резиденції — Ламбетському палаці. На його запрошення прибули 76 (зі 144) єпископів з різних країн світу з метою обговорити нагальні проблеми Англіканської церкви у Великій Британії та за її межами. Конференцція засідала упродовж 4 днів; її сесії були закритими.

Відтоді конференції збиралися приблизно раз на десятиліття, стали важливою формою міжнародно-церковного життя. Кількість присутніх на них єпископів стрімко зростала (1888 — 145 учасників, 1897 — понад 190, 1908 — понад 240, 1930 — понад 300, 1948 — бл. 350), що вплинуло на зміну місця проведення зібрань. Від 1978 місцем проживання і діяльності учасників став Кентерберійський кампус Кентського університету.

Ламбетські конференції не мають офіційної законодавчої, виконавчої чи адміністративної влади, не перебирають функції Генерального синоду, але діють як дорадчий орган Англіканської співдружності. Усі схвалені резолюції мають суто рекомендаційний характер, хоча нерідко набувають визнаного авторитету, а чимало засідань і підсумкових документів конференцій ставали поворотними віхами в історії англіканства. Наприклад, схвалені 1888 Ламбетські «чотири пункти», які закріпили базові принципи екуменічного діалогу (визнання Святого Письма як Слова Божого; Апостольського та Нікейського Символів віри; таїнств хрещення і причастя, історичного єпископату); доктрина «християнського братерства» та реформування колоніальних церков (1920), резолюції конференції 1930 про характер і статус Англіканської співдружності; постанова про можливість жіночого священства в Англіканській церкві (1988) та ін.

Право скликання конференцій, як і неофіційного головування на них, належить Архієпископу Кентерберійському.

До початку 2020-х відбулося 14 Ламбетських конференцій.

Офіційний сайт: https://www.lambethconference.org/en/

Ламбетська конференція 2022

15-ту Ламбетську конференцію було скликано 2022. Її темою обрано: «Божа Церква для Божого світу — ходити, слухати та свідчити разом». Форуму передували онлайн-зустрічі єпископів невеликими групами (2021‒2022).

На захід прибули понад 600 єпископів (майже половина учасників отримала можливість приїхати завдяки стипендіальній програмі), які представляли єпархії та громади близько 165 країн Англіканської співдружності. До них приєдналися бл. 45 представників від інших церков та бл. 60 перекладачів. Серед спікерів та спеціальних гостей були релігійні лідери, представники бізнесових кіл, жертводавці.

Конференційні заходи відбувалися на різних майданчиках у Кентському університеті, Кентерберійському соборі та Ламбетському палаці упродовж липня — серпня 2022. Конференцію проводили 9 мовами: англійською, французькою, іспанською, португальською, корейською, японською, джуба-арабською (Південний Судан), суахілі та бірманською. Вперше в історії Ламбетських конференцій захід працював і в онлайн-форматі для забезпечення доступу всіх делегатів.

На форумі обговорювали широке коло проблем: церковні справи, міжнародно-політичні обставини, глобальну місію та стратегічні перспективи розвитку Англіканської співдружності у 21 столітті. Серед порушених тем: світова пандемія COVID-19, соціальна нерівність (економічна, расова, гендерна тощо), кліматична криза, сучасне рабство, бідність як глобальна проблема, швидкі науково-технічні зміни світу, сучасні війни та конфлікти, зокрема гуманітарна криза та інші катастрофічні наслідки російського вторгнення в Україну (див. Російсько-українська війна), питання масової міграції біженців тощо. Конференція перебігала в умовах гострої полеміки, особливо з питань ставлення церкви до гомосексуалізму, одностатевих шлюбів, ЛГБТ-спільноти.

Значення

Ламбетські конференції є важливим інструментом інтеграції та взаємної відповідальності членів Англіканської співдружності; значуще впливають на політику партикулярних церков із соціальних питань, місіонерства, сімейно-шлюбних відносин, міжконфесійного діалогу тощо; спонукають до оновлення теологічних і соціальних доктрин. Єпископат шукає та пропонує розв’язання нагальних проблем церковного життя, обговорює перспективи діяльності англіканських церков у глобальному світі.

Література

1. Morgan D. Lambeth Speaks. London : A.R. Mowbray; New York : Morehouse-Gorham, 1958. 136 р.
2. Ward K. A History of Global Anglicanism. Cambridge : Cambridge University Press, 2006. 362 p.
3. Ігнатьєва О. С. Англіканська співдружність: переосмислення цілей і напрямів місіонерської діяльності // Наука. Релігія. Суспільство. 2010. № 4. С. 120‒125.
4. Bays P. This Anglican Church of Ours. Kelowna : WoodLake, 2012. 192 р.
5. The Oxford History of Anglicanism : in 5 vol. / Ed. by A. Milton. Oxford; New York : Oxford University Press, 2019.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Ламбетські конференції // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ламбетські конференції (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.07.2025