Англосакси

Англоса́кси (давньоангл. Angul-Saxons, новолат. Anglo-Saxones, пізньолат. Angli Saxones) — загальна назва, що використовується в історіографії для позначення населення ранньосередньовічної Англії (5–11 ст). Термін уперше вжив у 8 ст. чернець та історик Павло Диякон.

Характеристика

Під терміном «англосакси» розуміють англів, саксів, ютів, фризів та інші племена (їх мови належали до германської групи індоєвропейської мовної сім’ї), які з кінця 4 ст. здійснювали набіги на Британію із земель, що відповідають території сучасних Нідерландів, Данії та Північної Німеччини. Після евакуації з Британії римських військ бриттські вожді запросили англосаксів як союзників у боротьбі з племенами піктів і скоттів. Це призвело до розгортання германської колонізації півдня і сходу острова Велика Британія.

Історію завоювання Британії англосаксами розкривають праці першого історика бриттів Святого Гільдаса та Беди Преподобного. Англосакси вели переважно скотарсько-землеробський спосіб життя, однак деякі галузі їхніх ремесел були високо розвинені. Це засвідчують, зокрема, коштовні предмети з курганного могильника Саттон-Гу (біля м. Вудбріджа).

Соціальні відносини в ранньому англосаксонському суспільстві відображає давньоанглійський героїчний епос «Беовулф». Характер взаємодії англосаксів із місцевим кельтським населенням залишається предметом дискусій. Спираючись на середньовічні джерела та враховуючи майже повну відсутність кельтських запозичень в англійській мові, дослідники вважали, що англосакси винищили попереднє населення. Сучасні палеогенетичні дослідження показують, що англосаксонське завоювання (див. Англосаксонський період) не призвело до значних демографічних змін на півдні Британії.

На початковому етапі громади переселенців-англосаксів було організовано у формі племен або вождівств (загалом відомо до 35 племен), які поступово консолідувалися в королівства Сассекс, Вессекс, Ессекс, Східна Англія, Кент, Нортумбрія й Мерсія. На межі 6–7 ст. англосакси прийняли християнство. На початку 9 ст. їхні землі стали об’єктом експансії данців, яким вдалося підкорити більшу частину володінь. Наприкінці 9 ст. боротьбу проти них очолив король Вессексу Альфред Великий, якому вдалося консолідувати англосаксонські королівства.

Процес об’єднання володінь англосаксів у єдину державу завершило проголошення 973 Едгара І королем Англії. Наприкінці 10 ст. набіги данців на англосаксів посилилися. 1016 Англія увійшла до складу імперії данського короля Канута Великого. 1042 Едвард Сповідник відновив владу вессекської династії. З метою послаблення впливу англо-данської аристократії, він оголосив своїм спадкоємцем Вільгельма Нормандського. Проте після смерті Едварда Сповідника королем було оголошено Гарольда Годвінсона. Вільгельм висунув свої претензії на трон Англії nf розбив війська Гарольда біля м. Гастінгса (14.10.1066). Цим було завершено епоху англосаксів в історії Англії.

Значення

Англосакси відіграли визначальну роль в етногенезі англійців. Давньоанглійська мова (англосаксонська мова), що виникла на основі англосаксонських діалектів, дала початок сучасній англійській мові. Збори англосаксонської аристократії (вітенагемот) заклали підвалини подальшого розвитку парламентаризму. Англосаксонські графства (шири) покладено в основу сучасного адміністративно-територіального поділу Великої Британії.

Література

  1. Campbell J., John E., Wormald P. The Anglo-Saxons. London : Penguin Books, 1991. 272 p.
  2. Stenton F. Anglo-Saxon England. 3rd ed. Oxford : Oxford Paperbacks, 2001. 812 p.
  3. Sykes B. Saxons, Vikings and Celts. The Genetic roots of Britain and Ireland. New York : W. W. Norton & Company, 2007. 336 p.
  4. Atherton M. The Making of England: a New History of the Anglo-Saxon World. London; New York : I. B. Tauris, 2017. 352 p.
  5. Porck T. Old Age in Early Medieval England: a Cultural History. Woodbridge : The Boydell Press, 2019. 290 p.

Автор ВУЕ

Г. М. Казакевич


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Казакевич Г. М. Англосакси // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Англосакси (дата звернення: 24.02.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.02.2020

Покликання на статтю