Примас

При́мас (лат. primas — чільний, той, хто має першість, від лат. primus — перший) — у західному християнстві — почесний церковний титул єпископа, який посідає кафедру, що історично набула значення головної в певному регіоні, країні. У східному християнстві близьким за значенням є термін «предстоятель церкви».

У ранній Церкві — один із титулів на позначення головного єпископа (поряд із митрополитом, екзархом, патріархом), який наглядав за цілим районом, територією, керував іншими єпископами. Його кафедра, з огляду на давність або авторитет, була головною в церковній провінції, країні. Примас скликав національні собори й головував на них, коронував державців, приймав апеляції єпископських судів, мав почесне право старшинства. З часом примас втратив особливі повноваження та юрисдикцію за межами єпархії, його посада ставала радше почесною, лідерство — духовним, першість — церемоніальною. Часто примаси головують у національній конференції єпископів. У колегії кардиналів старшинством не володіють.

Так, Папа Римський має титул примаса Італії. Титул свого часу був наданий єпископам, що посідають кафедри Толедо в Іспанії, Ліона у Франції, Тріра у Німеччині, Загреба у Хорватії, Буенос-Айреса в Аргентині тощо. В Англіканській церкві архієпископ Йоркський є примасом Англії, Архієпископ Кентерберійський — примасом Великої Британії (Англіканського співтовариства).