Аруначал-Прадеш

Аруначал-Прадеш. Монастир Таванг
Аруначал-Прадеш. Емблема.png

Арунача́л-Праде́ш (англ. Arunachal Pradesh, гінді — अरुणाचल प्रदेश) — штат Індії.

Аруначал-Прадеш (अरुणाचल प्रदेश)

Тип штат
Адміністративний центр Ітанагар
Країна Індія
Площа (кв. км) 83743000
Чисельність населення (тис.осіб) 1383
Густота населення (осіб на кв.км) 17
Найбільші міста Ітанагар
Адміністративні кордони Ассам, Нагаленд
Міжнародні кордони Бутан (держава), Китай (держава), М’янма

Географічне положення

Аруначал-Прадеш розташовано на крайньому північному сході Індії, у Східних Гімалаях.

Межує зі штатами Ассамом і Нагалендом на півдні, а також із Бутаном на заході, Китаєм на півночі, М’янмою на сході.

Адміністративний поділ

Штат складається з 25 округ.

Загальна територія — 83,743 тис. км2.

Адміністративний центр — м. Ітанагар. На частину території Аруначал-Прадешу має територіальні претензії КНР.

Історична довідка

Від 5 ст. більша частина території Аруначал-Прадешу була складником Тибету. 1912 її включено до складу Британської Індії, що юридично оформлено угодою 1914 між Великою Британією і Тибетом.

Після отримання Індією незалежності (1947) територія стала частиною Ассаму. Того ж року Тибет установив контроль над районом Таванг, і 1950 Індія відновила над ним свою владу.

1962 Китай висунув територіальні претензії до Індії, зокрема й щодо району Таванг.

1972 утворено союзну територію Аруначал-Прадеш, яку 1987 реорганізовано в окремий штат Індії.

Природа

Рельєф і корисні копалини

Більша частина території штату розташована в Гімалаях. Висота — до 7 060 м (г. Кангто). Виокремлюють хребти гірські Дафла (на півночі) і Мішмі (на сході). Південні схили Гімалаїв заболочені. Лише східна частина території Аруначал-Прадешу — долина Дуарс Ассам.

Корисні копалини представлено природними розсипами будівельних матеріалів нерудних у гірських долинах.

З погляду геології територія штату є маловивченою. Південна частина перспективна на розсипні родовища золота, південно-східна частина — на поклади газу природного в передгімалайському прогині.

Ґрунти

На більшій частині Аруначал-Прадешу поширені червоні різновиди ґрунтів гірських, щебенюваті (див. Щебінь) і глеєві. Лише на північному заході поширені типові гірські щебенюваті типи, виходи порід гірських, на південному заході — алювіальні ґрунти, у прикордонні зі штатом Ассам — латеритні на вивітрювання корі й щебенюваті типи ґрунтів.

Річки

Каменг, Субансірі, Сіанг, Дібанг (усі належать до басейну річки Брахмапутри) є типовими гірськими річками. Характеризуються високою водністю. Живлення переважно снігове й дощове. Річки мають значний гідроенергетичний потенціал.

Клімат

На півночі клімат напіваридний гірський, на півдні — вологий тропічний гірський, у річкових долинах — вологий субтропічний.

Середня річна температура становить +20–22,5 °С.

Середньорічна кількість опадів — 2000–4000 мм, переважно від травня до вересня, найбільше в північній центральній частині — до 8 000 мм на рік.

Рослинний і тваринний світ

Рослинний світ і тваринний світ типові для відповідних природних зон.

Переважають ландшафти різних гірських типів, лише на південному заході — вологі субтропічні, на півдні Гімалаїв — болотні.

Серед природної рослинності переважають різні типи гірських лісів. Природні зони типові для Гімалаїв.

Площа заповідних територій становить 9,5 тис. км². Є два природні парки національні — Моулінг із біосферним резерватом Діханг-Дібанг у складі, а також Намдафа.

Основні загрози й ризики у сфері природокористування

Основні загрози й ризики пов’язані з воєнними конфліктами.

Населення

Загальна кількість населення (2011, перепис) — 1 млн 383 тис. осіб, густота — близько 17 осіб на км2.

Етнічний склад строкатий (нараховується 82 етноси). Більшість населення — тибето-бірманські народи. Найбільші етнічні групи: ніши — 208,3 тис. осіб, аді — 193,4 тис. осіб, монпа — 55,4 тис. осіб. У штаті також проживає велика кількість дрібних племен і народів.

У штаті найбільше регіональних мов в Індії. Офіційною є англійська.

Християнство сповідують 30,3 % населення, індуїзм — 29,0 %, буддизм — 11,8 %, іслам — 1,9 %.

У віковій структурі переважають діти й особи працездатного віку.

За статевими групами: чоловіки (51,5 %), жінки (48,5 %).

Рівень урбанізації становить 23 %. Серед найбільших міст (2011, перепис) — Ітанагар (59,4 тис. осіб), Нагарлагун (36,1 тис. осіб).

Коефіцієнт народжуваності на 1 000 осіб наявного населення — 28,5, смертності — 10. Близько 35 % населення — з інших штатів Індії (бенгальці, непальці та інші).

Господарство

Промисловість

Промисловість представлено лише кустарями й ремісниками. Від 2009 реалізують проект із будівництва великої гідроелектричної станції на річці Сіянг.

Сільське господарство

У товарному сільському господарстві розвинений збір каучуку і спецій. Населення займається вирощуванням фруктів і заготівлею деревини. У рослинництві переважає рисівництво. У віддалених районах частина місцевих племен веде традиційне господарство натуральне.

Сфера послуг

Сфера послуг слабо розвинена. Переважають адміністративні, медичні, побутові послуги.

Туризм обмежений через необхідність отримання внутрішньої візи на відвідання штату. Серед туристичних об’єктів — буддистський монастир Таванг, печери в Йомча, тигровий заповідник Намдафа, озеро Сєла в околицях Бомділа, золота пагода в Намсаї. Зусилля, зокрема, спрямовано на облаштування туристичних маршрутів гірськими річками та розвиток альпінізму.

Транспорт

Транспорт і зв’язок слабо розвинені.

Наявне авіасполучення лише місцевих авіаліній із містами Ітанагаром (має авіасполучення із сусідніми штатами Індії), Алонгом, Дапоріжо, Зіро, Пасігат, Тезу.

Автомобільні дороги прокладено із сусідніх штатів Індії: автобан № 52, що з’єднує Жонай із Діраком, автошлях Тезпур — Таванг. Є регулярне автобусне сполучення місцевого значення. Більшість доріг у прикордонні належать військовому відомству.

Регулярне залізничне сполучення розпочато 2015. Лінію від Хармуті (Ассам) до Нагарлагуна (Аруначал-Прадеш) здано 2013 (довжина — 33 км, широка колія — 1,676 м). 2014 її продовжено в напрямку до м. Ітанагара ще на 10 км. Загальна довжина лінії становить 181 км. Від 2015 курсує регулярний пасажирський потяг — Нью-Делі — Нагарлагун.

Наука, освіта, культура

Наука і освіта

Наукові заклади — Національний інститут технологій Аруначал-Прадеш (м. Юпія) і Північно-східний регіональний інститут науки й технологій (м. Ніржулі). У штаті діє один державний заклад вищої освіти — Університет імені Р. Ганді (заснований 1984), приватні — Гімалайський університет (заснований 2013; обидва — м. Ітанагар), Північно-східний прикордонний технічний університет (заснований 2014; м. Аало), Технологічний і медичний університет імені І. Ганді (заснований 2012; м. Зіро).

Середню спеціальну освіту представлено коледжами. Діє мережа державних середніх загальноосвітніх шкіл.

Культура і мистецтво

Збережено типову культуру народну й мистецтво етносів, які населяють Аруначал-Прадеш. У штаті функціонують державний музей імені Джавахарлала Неру (м. Ітанагар), «Центр ремесел» (м. Таванг), «Центр ремесел» і етнографічний музей (м. Бомділа), природничо-етнографічний музей (Національний парк Намдафа), музей Кхонса. Є концертний зал «Сіддгартха-хол» (м. Ітанагар).

Спорт

У штаті діє футбольна асоціація. Поширені волейбол, карате, дзюдо, біг, стрільба з лука, альпінізм, спортивне рибальство.

Додатково

Аруначал-Прадеш мовою санскрит — «земля залитих світлом гір».

Література

  1. Atlaszurgeschichte : in 2 bd. Leipzig : VEBHermannHaak, 1973.
  2. A Social and Economic Atlas of India. Delhi : Oxford university press, 1987.254 p.
  3. Pruthi R., Ram S. Arunachal Pradesh: Land and People. New Delhi : Nation Press, 2019. 570 p.
  4. Government of Arunachal Pradesh (офіційний сайт). URL: http://www.arunachalpradesh.gov.in/
  5. Arunachal Tourism (офіційний сайт). URL: http://www.arunachaltourism.com

Автор ВУЕ

І. Г. Савчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Савчук І. Г. Аруначал-Прадеш // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аруначал-Прадеш (дата звернення: 28.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
26.11.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ