Аранда, Рафаель

Рафаель Аранда

Аранда, Рафаель (Aranda, Rafael)
Справжнє прізвище	Аранда Кілес
Народження	12.05.1961
Місце народження	Олот, Каталонія, Іспанія
Alma mater	Каталонський політехнічний університет
Місце діяльності	Іспанія
Напрями діяльності	архітектура

Відзнаки
Лауреат Прітцкерівської премії	2017

Музей Сулажа у м. Родез, Франція

Художній центр La Cuisine у м. Негрепеліссі, Франція

Співдружність трьох архітекторів, зліва направо: Рафаель Аранда, Рамон Вілалта та Карме Пігем

Ара́нда, Рафае́ль [ ісп. Aranda, Rafael; повне прізвище — Аранда Кілес (ісп. Aranda Quiles); 12.05.1961, м. Олот, автономна спільнота Каталонія, Іспанія] — архітектор, лауреат Прітцкерівської премії з архітектури (2017).

Життєпис

Закінчив Вищу технічну школу архітектури Вальєса Політехнічного університету Каталонії 1987. Разом із однокурсниками Р. Вілалтою і К. Пігем заснував 1988 у м. Олоті архітектурну фірму «RCR Arquitectes» (абревіатура у найменуванні вказує на їхні імена — Рафаель, Карме, Рамон) і відтоді працює разом із ними. Викладав міське планування та ландшафтну архітектуру у Вищій технічній школі архітектури Вальєса Політехнічного університету Каталонії 1989–2001. Від 1989 Аранда, Пігем та Вілалта працювали архітекторами-консультантами Природного парку Вулканічної зони Ла-Гарроча (автономна спільнота Каталонія). Вони заснували 2012 міжнародний літній семінар у своїй студії у м. Олоті, а 2013 — фонд «RCR BUNKA» для підтримки в суспільстві архітектури, мистецтва та культури.

Діяльність. Творчість

Три архітектори родом із м. Олота після навчання у м. Барселоні повернулися у рідне місто і працюють разом від заснування спільної фірми «RCR Arquitectes». Співпраця влаштована так, що індивідуальний внесок кожного виокремити неможливо, а головним методом організації творчого процесу є постійний діалог. Це свідчить, що усі троє є співавторами-однодумцями. Діалогічність їхнього творчого процесу стала тією особливістю, яку міжнародна архітектурна спільнота оцінила найвищою фаховою премією. Регіоналізм і контекстуалізм (тобто врахування регіональних традицій та особливостей, а також довкілля) — ще одна знаменна спільна риса творчого почерку усіх трьох зодчих. На її формування вплинуло їхнє безпосереднє ознайомлення з традиційною архітектурою Японії 1989. Більшість проєктів реалізовано у Каталонії, але від 2010-х вони вийшли за межі регіону — в Іспанію та інші європейські країни (Бельгію та Францію). Їхні твори охоплюють як громадські, так і приватні замовлення, об'єкти культури та заклади освіти. Аранда, Пігем та Вілалта брали участь у важливих виставках, зокрема у III-му Міжнародному салоні архітектури у м. Парижі 1990; Венеційському бієнале архітектури 2000, 2002, 2006, 2008, 2012, 2014, 2016; виставці «On-Site: Нова архітектура в Іспанії» у Музеї сучасного мистецтва у м. Нью-Йорку 2006; виставці «Global Ends» у галереї «Toto Gallery MA» у м. Токіо 2010; виставці «RCR Arquitectes. Shared Creativity» у містах Барселоні 2015 та Мадриді 2016.

Т в о р и (всі — у співавторстві):

будівля юридичного факультету Університету Жирони 1999;
легкоатлетичний трек «Тоссольс-Базіль» у м. Олоті 1999–2011;
лабораторія Барбері (колишній ливарний завод, реконструйований під офіс архітектурної фірми «RCR Arquitectes») у м. Олоті 2007;
виноробня «Bell-Lloc» у м. Паламосі 2007;
бібліотека Сан-Антоні — Хоана Олівера та Центр для людей похилого віку з Садами Кандіди Перес у м. Барселоні 2007;
дитячий садок «El Petit Comte» у Бесалу 2010;
громадський відкритий простір театру «Ла Ліра» у м. Ріполі 2011;
офісна споруда на площі Європи у м. Барселоні 2011 (усі — автономна спільнота Каталонія);
музей художника-абстракціоніста П. Сулажа у м. Родезі 2014;
художній центр «La Cuisine» у м. Негрепеліссі 2014 (усі — регіон Окситанія, Франція).

Визнання

Аранда разом із обома колегами є:

лауреатами Національної премії у сфері культури 2005 (присуджується урядом Каталонії);
кавалерами французького Ордену мистецтв та літератури 2008 та 2014;
почесними членами Американського інституту архітекторів (США) 2010;
зарубіжними членами Королівського інституту британських архітекторів 2012;
лауреатами Золотої медалі Французької академії архітектури 2015.

Вони утрьох удостоєні Прітцкерівської премії з архітектури 2017. Тоді її вперше і єдиний раз в історії присудили трьом зодчим одночасно за їхні спільні твори архітектури, підкресливши цим обмеженість індивідуалізму й цінність колективної творчості.

Джерело

The Pritzker Architecture Prize. URL: https://www.pritzkerprize.com/biography-rafael-aranda-carme-pigem-and-ramon-vilalta

Література

Curtis W. RCR Aranda, Pigem ,Vilalta Architects : Entre la Abstracción y la naturaleza. Barcelona : Gustavo Gili, 2004. 320 p.
Aranda R., Pigem C., Vilalta R. RCR Arquitectes at Centre Pompidou. Paris : Actar Publishers & Centre Pompidou, 2021. 126 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Аранда, Рафаель // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аранда, Рафаель (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.03.2026