Антимікробні засоби (М. М. Мішина)

Антимікро́бні за́соби (від анти… і мікроби) — лікарські препарати, що пригнічують або зупиняють ріст мікроорганізмів.

Класифікація

Відповідно до виду збудників недуг, щодо яких активні антимікробні засоби, їх класифікують на групи: протибактеріальні, протигрибкові, протипротозойні. Залежно від наслідків дії антимікробні засоби поділяють на 2 групи:

1) ті, які спричиняють загибель мікроорганізмів (бактерицидні);

2) ті, які гальмують їхній ріст і розмноження (біостатичні).

До основних класів антимікробних засобів належать: дезінфікуючі, антисептики (див. Антисептичні засоби) та антибіотики. Вплив антибіотичних препаратів пов’язаний зі здатністю до пригнічення біохімічних реакцій у клітинах збудника або пухлини. Їх поділяють на групи залежно від молекулярного механізму дії: інгібітори синтезу клітинної стінки (β-лактамні); інгібітори синтезу білків (аміноглікозиди, тетрацикліни, макроліди); інгібітори синтезу нуклеїнових кислот (фторхінолони, рифампіцин); інгібітори синтезу цитоплазматичної мембрани — (поліміксини, полієни); інгібітори біосинтезу пуринів і амінокислот (сульфаніламіди).

Побічні реакції внаслідок застосування

Побічні реакції, що виникають у хворих внаслідок застосування антимікробних засобів детально описані в інструкціях до препаратів. Наприклад, токсичні реакції: ураження печінки (тетрациклін, левоміцетин, рифампіцин), нирок (аміноглікозиди, лінкоміцин), органів кровотворення (левоміцетин) чи центральної і периферичної нервової систем (фторхінолони). Серед інших побічних реакцій: порушення функцій кісткового мозку (анемія, лейкотромбоцитопенія, апластичний криз); токсичний епідермальний некроліз; дисбіози (дисбактеріози й кандидози); алергічні реакції (анафілактичний шок, астматичний бронхіт, риніт, кон’юнктивіт); тератогенна дія; імунодепресивні ефекти тощо.

Особливості застосування

Застосування антимікробних засобів викликає формування резистентності збудників та виникнення атипових форм (L-форм) мікроорганізмів. Для визначення чутливості мікроорганізмів до антимікробних засобів використовують такі методи:

  • дифузійні (наприклад, метод Кірбі — Бауера — диско-дифузійний; метод лунок; Є-тест);
  • автоматичні з використанням тест-систем;
  • серійних розведень зі встановленням мінімальної пригнічувальної концентрації для призначення раціональної антимікробної терапії.

Література

  1. Климнюк С. І., Ситник І. О., Творко М. С. та ін. Практична мікробіологія. Тернопіль : Укрмедкнига, 2004. 440 с.
  2. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. Заклад / За ред. В.П. Широбокова. 2-ге вид. Винниця : Нова книга, 2011. 952с.

Автор ВУЕ=

М. М. Мішина


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Мішина М. М. Антимікробні засоби (М. М. Мішина) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антимікробні засоби (М. М. Мішина) (дата звернення: 1.08.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.07.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ