Анафілактичний шок

Анафілакти́чний шок — тяжка гостра генералізована реакція гіперчутливості негайного (анафілактичного) типу, яка виникає в разі повторного введення в організм алергену, внаслідок чого виділяються медіатори, що порушують діяльності життєво важливих органів і систем.

Етіологія

Етіологічні чинники анафілактичного шоку — інсектна, медикаментозна, харчова алергії, помилки під час здійснення імунотерапії алерген-специфічної.

Виділяють анафілактичний шок:

  • внаслідок несприятливої реакції на правильно введену і відповідно призначену медичну речовину;
  • на введення сироватки;
  • зумовлений патологічною реакцією на вживання їжі;
  • анафілактичний шок неуточнений.

Патогенез

Анафілактичний шок ґрунтується на негайній алергічній реакції I типу. На стадії імунологічних реакцій спостерігається сенсибілізація організму, утворення реагінових антитіл класу E (IgE) під впливом алергену. Зв’язування Fce-фрагментів IgE з опасистими клітинами й базофілами робить їх сенсибілізованими до алергену. Під впливом повторного контакту алергену з антитілом (IgE), зв’язані з ним базофіли та опасисті клітини дегранулюють. Із гранул виділяються медіатори: гістамін, лейкотрієни, калікреїн та інші, що характеризує патохімічну стадію анафілактичного шоку. У деяких випадках його можуть спричинити антитіла класу G (IgG), які утворюють імунні комплекси, активують комплемент і запускають імунну реакцію III типу. При цьому анафілотоксини (С3а, С5а) стимулюють звільнення гістаміну з опасистих клітин, а фактор Хагемана розщеплює калікреїноген у калікреїн, що є джерелом утворення брадикініну.

Виділені в патохімічну стадію анафілактичної реакції медіатори підсилюють судинну проникність, призводять до втрати рідини з кров’яного русла, зменшення об’єму крові, що циркулює, розширення судин, скорочення гладенької (непосмугованої) мускулатури бронхів, гіперсекрецію слизу, що є виявом наступної патофізіологічної стадії анафілактичного шоку. У результаті виникають гемодинамічні порушення, знижується ударний об’єм серця, падає фракція викиду, розвивається судинний колапс, артеріальний тиск швидко падає нижче 90/60 мм рт. ст., хворий непритомніє. Порушення мікроциркуляції під час анафілактичного шоку характеризуються зменшенням капілярного кровотоку, зниженням доставляння кисню й енергетичних субстратів до важливих органів і виведення з них продуктів обміну. Розвивається метаболічний ацидоз, гіперкоагуляція.

Клініка

Клінічними проявами анафілактичного шоку є падіння артеріального тиску нижче 90/60 мм рт. ст., порушення дихання (задишка, бронхоспазм, ядуха), діяльності шлунково-кишкового тракту (нудота, блювота, пронос), шкірний висип, ангіонабряк. У разі парентерального введення препаратів медикаментозний анафілактичний шок розвивається зазвичай миттєво, за перорального — через 30–60 хв.

Лікування

Хворим вводять адреналін 0,1 %-й розчин у дозі 0,01 мл/кг (максимальна доза 0,5 мг, 0,5 мл розчину адреналіну), внутрішньом’язово в дельтоподібний м’яз, передньолатеральну поверхню стегна. Адреналін вводять повторно кожні 5 хв, якщо є показання, контролюючи симптоми (свідомість, колір шкіри, частота серцевих скорочень) і рівень артеріального тиску. У шпитальних умовах адреналін 0,1–0,5 мг 0,1 %-й розчин (0,1–0,5 мл) вводять внутрішньовенно. Пацієнта кладуть на спину з опущеною донизу головою і піднятими ногами. Метилпреднізолон 2–3 мг/кг/дб внутрішньовенно; преднізолон 1–2 мг/кг тричі на добу внутрішньовенно. Якщо хворий притомний, вводять димедрол 1 %-й розчин 1 мл, хлоропірамін 2 %-й розчин 1 мл або клемастин 1 %-й розчин 2 мл внутрішньом’язово. У разі бронхоспазму — небулізація зі сальбутамолом 2,5 мг, еуфілін 2 %-й розчин 5 мл кожні 30 хв внутрішньовенно повільно чи внутрішньовенно крапельним методом. Кисень зі швидкістю 6–8 л/хв, внутрішньовенне введення фізіологічного або колоїдних розчинів.

Відео

Нематоди. Сезонні алергії. Чому вони виникають [TED-Ed]

Література

  1. Бабаджан В. Д., Кузнецова Л. В., Зайков С. В. та ін. Анафілаксія. Київ : ТОВ «Актавіс Україна», 2014. 228 с.
  2. Anaphylaxis: Guidelines from the European Academy of Allergy and Clinical Immunology // Allergy. 2014. № 69 (8). P. 1026–1045.
  3. Ляхович Р. М. Анафілактичний шок: сучасний алгоритм екстреної догоспітальної та ранньої госпітальної медичної допомоги // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. 2015. № 1. С. 87–91.
  4. Зайков С. В., Богомолов А. Є. Анафілактичний шок: профілактика та лікування // Астма та алергія. 2016. № 1. С. 47–50.

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Кравчун П. Г., Бабаджан В. Д. Анафілактичний шок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анафілактичний шок (дата звернення: 24.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.01.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ