Антисептичні засоби

Спирт етиловий

Антисепти́чні за́соби (від антисептика) — сполуки, які мають протимікробні властивості.

Характеристика

Класифікація

Антисептичні препарати належать до різних класів хімічних сполук. Їх поділяють на такі групи:

  • галоїди — хлорамін Б, моналазон динатрій, хлоргексидин, трийодметан, повідон-йод, йодин, йодопірон;
  • окисники — розчин гідроген пероксиду (перекису водню) концентрований, калій перманганату, бензоїлпероксид;
  • кислоти та луги — кислоти: саліцилова, бензойна, борна, азелаїнова; бензилбензоат, натрію тетраборат;
  • солі важких металів — ртуті дихлорид, срібла нітрат, протаргол, деситин, цинку сульфат;
  • альдегіди та спирти — розчин формальдегіду, лізоформ, гексаметилентетрамін, спирт етиловий (винний спирт);
  • феноли — фенол, трикрезол, резорцин, фенілсаліцилат, полікрезулен, ферезол;
  • барвники — діамантовий зелений, метиленовий синій, етакридину лактат;
  • нітрофурани — ніфуроксазид, нітрофурал, фурапласт, ліфузоль, фуразолідон, фуразидин, ніфурател;
  • похідні 8-оксихіноліну — хінозол, хініофон, нітроксолін, ентеросептол, інтетрикс;
  • детергенти — церигель, етоній, мило зелене, декаметоксин, мірамістин;
  • дьогті та смоли — іхтаммол, вінізоль, дьоготь березовий, вінілін, озокерит медичний;
  • антибактеріальні препарати природного походження — новоіманін, хлорофіліпт, ектерицид, баліз-2, сангвіритрин, поліфепан;
  • ефіри параамінобензойної кислоти — ніпагін, ніпазол.

Основні фармакологічні властивості

Механізми дії антисептичних препаратів різні. Галоїди спричиняють денатурацію білка та окиснення низки ферментів (галогенізувальна та окислювальна дія на мікробну клітину). Окисники порушують окисно-відновні процеси білків протоплазми та ферментних систем мікробної клітини. Кислоти та луги призводять до денатурації білка протоплазми мікробної клітини. Солі важких металів викликають денатурацію білка, блокаду сульфгідрильних груп ферментних систем протоплазми мікробної клітини, утворення альбумінатів. Симптоматична та захисна дія мазі деситину зумовлена наявністю в її складі цинку оксиду та олії з печінки тріски. Ці компоненти разом з вазеліново-ланоліновою основою створюють захисне покриття на шкірі або слизових оболонках, яке зменшує вплив подразнювальних речовин на уражену зону та запобігає появі висипки. Деситин захищає від дії вологи, особливо вночі, коли немовля тривалий час лежить у мокрих пелюшках. Цинку оксид має слабку в’яжучу дію, його застосовують як заспокійливий та захисний засіб за екземи й незначного лущення шкіри. Феноли блокують ферментативну активність дегідрогеназ. У великих дозах вони спричиняють денатурацію білка протоплазми мікробних клітин. Спектр протимікробної дії широкий, проте на спори грибів та віруси фенол не впливає.

Барвники гальмують ферментативні процеси, утворюють важкорозчинні комплекси. Барвники посідають проміжне місце між антисептиками і хіміотерапевтичними засобами. Впливають на проникність клітинних мембран, спричиняють лізис. Нітрофурани відновлюють нітрогрупу в аміногрупу, порушують функцію ДНК, гальмують клітинне дихання мікроорганізмів. Ніфуроксазид блокує дегідрогенази, пригнічує дихальні ланцюги, цикл трикарбонових кислот і низку інших біохімічних процесів у мікробній клітині; руйнує мікробну стінку та цитоплазматичні мембрани, знижує продукування токсинів. Похідні 8-оксихіноліну порушують синтез білка, утворюють хелати, які посилюють окиснювальні процеси у протоплазмі. Альдегіди та спирти блокують ферментативну активність дегідрогеназ, денатурують білок протоплазми. Детергенти знижують поверхневий натяг, порушують проникність клітинної оболонки мікробної клітини, а також осмотичну рівновагу, азотний і фосфорний обмін, під їх впливом відбувається активація протеолітичних ферментів, лізис і загибель бактеріальної клітини.

Антисептичні препарати мають такі основні фармакологічні ефекти: антибактеріальний (усі препарати); антипротозойний (фуразолідон, ніфурател, хініофон); протигрибковий (кислоти борна, бензойна, сорбінова; ніфурател, хлоргексидин, інтетрикс); дезодоруючий (хлорамін Б, розчин формальдегіду, калій перманганат, перекис водню). Антисептичні препарати також мають кератолітичний (бензоїлпероксид, азелаїкова, саліцилова кислоти); в’яжучий, протизапальний (срібла нітрат, протаргол, цинку сульфат); антипедикульозний (кислота борна); адсорбуючий (поліфепан); захисний і пом’якшувальний (деситин) та інші ефекти.

Антисептичні і дезінфекційні засоби принципово відрізняються від хіміотерапевтичних препаратів відсутністю вибіркової токсичності. Антисептичні засоби на відміну від дезінфекційних хіміотерапевтичних препаратів частіше наносять на шкіру та слизові оболонки, ранову поверхню, хоча іноді використовують і їхню резорбційну дію. Для них характерний широкий спектр антимікробної дії. До антисептичних засобів є певні вимоги. Це, зокрема, висока протимікробна активність; широкий спектр дії стосовно різних форм мікроорганізмів; нетоксичність для людини і тварин; швидкість ефекту і тривалість антимікробної дії; добра розчинність і поверхнева активність; ефективність у присутності органічних речовин; економічна доступність; нешкідливість для речей, які дезінфікують.

Застосування

Основні показання до застосування: для дезінфекції рук — усі препарати з групи галоїдів, крім трийодметану та йодину, а також з групи органічних сполук — хінозол, розчин формальдегіду, лізоформ, спирт етиловий, церигель, рокал, мило зелене. Для дезінфекції інструментів — препарати з групи галоїдів: хлорамін Б, хлоргексидин, повідон-йод, а також препарат ртуті дихлорид і препарати з групи органічних сполук — фенол, трикрезол, розчин формальдегіду, спирт етиловий, рокал. Для знезараження води застосовують моналазон динатрій. Для дезінфекції предметів догляду за хворими, а також для приміщень застосовують хлорамін Б, ртуті дихлорид, препарати з групи органічних сполук: фенол, трикрезол, рокал.

Антисептики застосовують за різних захворювань шкіри: інфікування ран, опіків, виразок, пролежнів, бешихового запалення, екземи тощо. Для оброблення операційного поля використовують хлоргексидин, повідон-йод, йодин, йодопірон, рокал. Для промивання шлунку внаслідок отруєнь — калій перманганат. Для профілактики та лікування інфекцій порожнини рота та носоглотки ефективні розчин перекису водню концентрований, калій перманганат, срібла нітрат, протаргол, цинку сульфат, етакридину лактат, декаметоксин, новоіманін, хлорофіліпт, евкалімін. В офтальмологічній практиці — срібла нітрат, протаргол, цинку сульфат, нітрофурал, гексаметилентетрамін, етакридину лактат, фуразидин.

Для лікування та профілактики пелюшкової висипки, за неінфікованих пошкоджень шкіри (незначні опіки, порізи, подряпини, сонячні опіки) — деситин. Якщо пелюшкова висипка, незважаючи на лікування деситином, зберігається довше 48–72 годин, потрібен повторний огляд педіатра. Для спринцювання, полоскання, промивання в хірургії, гінекології, урології, стоматології використовують розчин перекису водню, калій перманганату, натрію тетраборат, протаргол, цинку сульфат, полікрезулен, метиленовий синій, етакридину лактат, нітрофурал, фуразидин, ніфурател, хінозол, хініофон, лізоформ, новоіманін, евкалімін, ектерицид. За ерозій шийки матки — хлорофіліпт.

За амебної дизентерії, виразкового коліту ефективний хініофон. За інфекційної діареї в дітей та дорослих (шигельози, сальмонельози та інші кишкові інфекції), хронічного коліту, ентероколіту, аутоімунного гастриту, виразкового коліту, комплексного лікування ешерихіозного, протейного, клебсієльозного, стафілакокового, ентерококового, ентеробактеріального дисбактеріозів та дисбактеріозу, спричиненого тривалою антибіотикотерапією (перед призначенням пробіотиків) застосовують ніфуроксазид.

Під час видалення папілом, бородавок, мозолів — ферезол. За акне — бензоїлпероксид, кислоту азелаїкову. Антисептики та дезінфекційні засоби застосовують як консерванти у фармацевтичній промисловості. Це, зокрема, фенол, спирт етиловий, спирт бензиловий, розчин формальдегіду, кислоти борна та сорбінова. У харчовій промисловості використовують найменш токсичні для людей антисептичні препарати — спирт етиловий у нешкідливих концентраціях, кислоту сорбінову.

Особливості використання

Застосування антисептичних засобів має певні особливості. Так, хлоргексидин не можна одночасно використовувати з препаратами йоду. Протимікробна дія сполук хлору знижується за наявності органічних речовин і лугів. У кислому середовищі і за підвищення температури протимікробна дія зростає. Повідон-йод не призначають у комплексі з ензиматичними мазями. Розчин нітрату срібла повинен бути свіжо виготовленим. Одно- та двовідсоткові розчини калій перманганату використовують для промивання шлунку внаслідок отруєнь морфіном, фосфором, але він неефективний за отруєнь атропіном, кокаїном, барбітуратами. Препарати ртуті високотоксичні. Одновідсотковий розчин метиленового синього — антидот за отруєннь ціанідами, оксидом вуглецю, сірководнем. У малих дозах (0,1 мл на 1 кг маси тіла одновідсоткового розчину) його використовують за отруєнь метгемоглобіноутворювальними отрутами (нітратами, аніліном та ін.). Для дезінфекції пофарбованих речей, одягу і для оброблення металевих предметів хлорамін В не підходить, оскільки призводить до знебарвлення тканин і корозії металів. У значних концентраціях фенол може спричинити некроз унаслідок денатурації білка. Унітіол — антидот за отруєння солями важких металів. Лікувальний ефект застосування гексаметилентетраміну виражений лише за кислої реакції сечі. Тому за потреби призначають натрію цитрат або калію ацетат.

Література

  1. Жорняк О. І., Стукан О. К., Сухляк В. В. Дія антисептичних засобів на патогенні механізми бактерій // Аннали Мечниковського інституту. 2010. № 4. С. 53–58.
  2. Дроговоз С. М., Штриголь С. Ю., Щекіна К. Г. Фармакологія на допомогу студенту, провізору та лікарю. Харьков : Титул, 2013. 900 с.
  3. Фоміна Н. С. Антимікробна характеристика сучасних антисептичних препаратів // Вісник морфології. 2014. Т. 20. № 1. С. 119–122.
  4. Фармацевтична енциклопедія / За ред. В. П. Черних. 3-тє вид., перероб. і допов. Київ : Моріон, 2016. 1952 с.
  5. Чекман І. С., Горчакова Н. О., Казак Л. І. та ін. Фармакологія. 4-те вид. Вінниця : Нова книга, 2017. 784 с.

Автор ВУЕ

С. В. Місюрьова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Місюрьова С. В. Антисептичні засоби // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антисептичні засоби (дата звернення: 1.08.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.07.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ