Антимоніт

Антимоні́т (від лат. antimonium — сурма) ― мінерал, стибій(+3) сульфід.

Антимоніт
Клас мінералу	сульфіди
Колір	свинцево-сірий
Форма кристалів	стовпчасті й голчасті призматичні
Сингонія	ромбічна
Твердість	2
Блиск	металічний
Густина	4, 51–4, 66
Особливі характеристики	крихкий

Термін 1845 ввів В. Гайдінгер.

Зміст

1 Характеристика
- 1.1 Походження. Розташування родовищ
2 Антимоніт в Україні
3 Значення
4 Література
5 Автор ВУЕ

Характеристика

Трисульфід ланцюжкової будови складу Sb₂S₃, сингонія ромбічна, ромбо-дипірамідальний вид, утворює стовпчасті й голчасті призматичні кристали, їхні зростки, радіально-променисті й волокнисті агрегати, зерна. Трапляються гігантські призматичні стовпчасті кристали до 60 см завдовжки (Японія). Різновид: аморфний Sb₂S₃ ― метастибніт.

Теоретичний склад антимоніту: Sb ― 71,38 %, S ― 28,62 %. Домішки: As, Bi, Pb, Ag, Cu, Fe та ін. (0,0–0,n %). Густина 4,51–4,66 г/см³, твердість за Мооса шкалою твердості мінералів ― 2, колір свинцево-сірий, блиск металічний, крихкий.

Походження. Розташування родовищ

Важливий низько- і середньотемпературний гідротермальний мінерал антимоніто-кварцових жил та стибій-ртутних родовищ (Киргизстан, Таджикистан, Казахстан, Грузія, Японія, Китай, Румунія, Німеччина, Іспанія тощо). Трапляється разом з кіновар’ю, реальгаром, аурипігментом, кварцом, флюоритом, кальцитом, баритом, сфалеритом, піритом тощо.

Антимоніт в Україні

Поширений на Донбасі, особливо в рудах Микитівського ртутного поля в асоціації з кіновар’ю: утворює гнізда, жили, прожилки й великі кристали (до 5–8 см завдовжки). На Закарпатті частіше трапляється на периферії ртутних рудопроявів, часто в асоціації з реальгаром і кварцом. Виявлений також у Приазов’ї, Середньому Придніпров’ї й у Криму.

Значення

Антимоніт ― головне джерело стибію.

Література

Минералы. Справочник : в 5 т. / Под ред. Ф. В. Чухрова. Москва : Академия наук СССР, 1960. 617 с.
Бартошинский В. З., Возняк Д. К., Галабурда Ю. А. и др. Минералы Украины. Краткий справочник. Киев : Наукова думка, 1990. 408 с.
Мінералого-петрографічний словник. Книга перша. Мінералогічний словник / Укл.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. 444 с.

Автор ВУЕ

В. М. Квасниця

Покликання на цю статтю: Квасниця В. М. Антимоніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антимоніт (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.05.2020