Реальгар

Реальга́р [ лат. Arsenicum rubrum, від араб. «рахьял-чхар» ( رهج الغار)] — рудний порох, рудниковий пил], сірка рубінова, сандарагат — мінерал класу сульфідів, моносульфід арсену кільцевої будови.

Реальгар
Синоніми	сірка рубінова, сандарагат
Клас мінералу	сульфіди
Колір	оранжево-червоний
Форма кристалів	призматична
Сингонія	моноклінна
Твердість	1, 5–2, 0
Блиск	смоляний
Прозорість	непрозорий
Густина	3, 5 г/см³
Особливі характеристики	крихкий

Історична довідка

Реальгар відомий з 4 ст. до н.е. Згаданий у Лейденському папірусі (3 ст. н. е.). Назва пов’язана з тим, що мінерал видобували із шахт. Перший опис зробив 1747 Ю. Г. Валлеріус.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: As₄S₄.

Містить до 70,1 % As.

Фізичні властивості

Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Густина 3,5 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 1,5–2,0. Колір оранжево-червоний. Блиск смоляний. Риса світло-рожева, злам раковистий. Непрозорий. Отруйний. Дуже крихкий. Розчинний у царській воді (суміші концентрованих азотної і соляної кислот) і гарячому їдкому натрі.

Асоціації: аурипігмент, арсеноліт та інші арсенові мінерали, барит, кальцит.

Походження. Розташування родовищ

Походження гідротермальне. Трапляється в середньо- і низькотемпературних вулканогенних і телетермальних родовищах, згонах на стінках вулканічних кратерів, у сольфатарах і фумаролах разом з аурипігментом, часто — з антимонітом, кіновар’ю, мінералами свинцю. Утворює грубо- та дрібнозернисті щільні агрегати, вкрапленики, нальоти, кірки, землисті сипкі маси, призматичні кристали (довжиною до 5 см ) та їх друзи.

Місця знахідок: Чехія (м. Яхимів, Карловарський край), Румунія (поблизу міст Бая-Спріє і Секеримб, Трансільванія), Північна Македонія (м. Алшар), Італія (в фумарольних конденсатах вулканів Етна та Везувій), Швейцарія (кантон Вале), Німеччина (земля Саксонія, гори Гарц), Грузія, РФ [Республіка Саха (Якутія)], США (штати Невада, Юта, Єллоустонський національний парк), Китай (провінція Хунань).

Реальгар в Україні

Трапляється на Керченському півострові, Донбасі, Закарпатті.

Застосування

Складник арсенових руд.

Використовують у темперному живописі як помаранчевий мінеральний пігмент.

Застосовують для підвищення жаростійкості міді, у виробництві свинцевого дробу, деяких друкарських сплавів, а також миш'яково-кадмієвих бабітів.

Література

Лазаренко Є. К., Винар О. М. Реальгар // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Панов Б.С., Проскурня Ю.А. Новые минералы Донбасса // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Гірничо-геологічна. Випуск 32. Донецьк, ДонНТУ, 2001. С.3–8.
Баранов П.Н. и др.. Самоцветы Украины Том 3: Коллекционные камни Керченского полуострова. Київ : Ювелір-ПРЕС. 2008. 84.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Realgar / Handbook of Mineralogy. URL: https://rruff.info/doclib/hom/realgar.pdf

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Реальгар // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Реальгар (дата звернення: 11.10.2026).

Оприлюднено: 08.11.2023