Амальрикани
Амальрика́ни (фр. amauriciens) — послідовники вчення Амальрика Бенського, учасники антикатолицького релігійного руху кінця 12 — початку 13 ст. у Франції, що утворили містичну християнську секту харизматичного типу.
Історична довідка
Амальрик Бенський (Амальрик з Бена; франц. Amaury de Bène, лат. Amalricus de Bene; бл. 1150–1206) — містик, філософ-пантеїст. Викладав філософію й теологію в Паризькому університеті. Мав значну кількість учнів і симпатиків. Християнській ідеї рівності всіх людей у гріху протиставив ідею рівності всіх людей в уподібненні Богу. Заперечував загробне життя; тлумачив рай як набуття знань і освіченості, пекло — як невігластво. Був звинувачений у пантеїзмі, викликаний в м. Рим для виправдання перед Папою Римським Інокентієм III. Після повернення до м. Парижа зрікся свого вчення (1204) й невдовзі помер.
Погляди Амальрика знайшли стійких прибічників. Релігійну організацію очолили освічені представники французького суспільства, зокрема 6 викладачів Паризького університету. Про популярність його ідей свідчить факт засудження вчення амальрикан на церковному Паризькому соборі 1209.
Попри переслідування, амальриканство поширювалося як у м. Парижі, так і серед сільського населення кількох французьких провінцій.
Праці Амальрика не збереглися. Основні положення його вчення відомі з творів Альберта Великого та Фоми Аквінського, де стали об’єктом гострої критики, та з анонімного полемічного трактату 13 ст. «Проти амальрикан».
У 1215 вчення амальрикан вдруге засуджене на Латеранському соборі.
Основні ідеї
Послідовники Амальрика Бенського надали його ідеям нового (початково не притаманного їм) радикального змісту.
Амальрикани повстали проти Римо-католицької церкви як інституції та католицизму як релігії, що освятила нерівність і несправедливість феодального суспільства. Відкидали католицькі обряди й таїнства, церковну організацію та інститут духовенства; вважали Папу Римського антихристом. Вірили в повсюдну присутність Бога (в розумних істотах, речах матеріального та духовного світу тощо).
Історичний розвиток тлумачили відповідно до тріадичного принципу християнства. Вважали, що Бог проявляв себе тричі в подобі людини, відкриваючи різні іпостасі (див. Трійця). Ця ідея стала підставою для виділення трьох періодів людської історії, кожен із яких ніс різне Боже одкровення. Спершу Бог нібито втілився в Авраама («період Отця»), вдруге — в Ісуса Христа («період Сина»), від Амальрика вели відлік нової доби («період Святого Духа»), коли Святий Дух вселяється в істинних християн. У «період Сина» втрачає своє значення Мойсеїв закон, у період Святого Духу — увесь сформований Церквою порядок.
З новою епохою пов’язували надії на встановлення справедливого суспільного ладу. Вважали, що Святий Дух увійшов у них, зробивши безсмертними.
Заперечували практику аскетизму, обстоювали цінність життєвих задоволень. Вірували, що людина, в якій перебуває Дух, сповнена любові, вже не може грішити. Цей постулат привів до сповідування вільної чуттєвої любові з одновірцями.
1210 за ініціативою Святого Престолу проведений судовий процес проти амальрикан. Керівники секти та частина вірян були публічно спалені за вироком інквізиції, інші — засуджені до довічного ув’язнення. За рік до того могила Амальрика була осквернена, а рештки спалені. Релігійна організація припинила своє існування.
Література
- Russell J. B. The Influence of Amalric of Bene in Thirteenth Century Pantheism. Berkeley : University of California, 1957. 113 р.
- Albert K. Amalrich von Bena und der mittelalterliche Pantheismus // Die Auseinandersetzungen an der Pariser Universität im XIII. Jahrhundert / Ed. by A. Zimmermann. Berlin : Walter de Gruyter, 1976. S. 193–212.
- Зайбт Ф. Блиск і вбогість Середньовіччя. Історія з початком і кінцем / Пер. з нім. Львів : Видавництво Українського Католицького Університету, 2009. 512 с.
- Жильсон Э. Философия в средние века: от истоков патристики до конца XIV века / Пер. с фр. 2-е изд. Москва : Культурная революция ; Республика, 2010. 678 с.
- Історія в термінах і поняттях / За заг. ред. Т. В. Орлової. Вишгород : Сергійчук М. І., 2014. 732 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Амальрикани // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амальрикани (дата звернення: 11.10.2026).
Оприлюднено: 08.05.2019
