Ам'єнський собор

Ам'єнський собор.jpg

Ам’є́нський собо́р, Собор Ам’єнської Богоматері (фр. La cathédrale d’Amiens, Cathédrale Notre-Dame d’Amiens) — кафедральний собор католицької єпископії в історичному місті Ам’єні (регіон О-де-Франс, Франція), об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1981).

Історична довідка

Гравюра серед. 19 ст.

Будівництво собору на місці церкви, знищеної пожежею 1218, почав 1220 архітектор Р. де Люзарш (1160–1228) на замовлення єпископа Е. де Фуюа (1145–1222) для зберігання християнської реліквії — голови Іоанна Хрестителя, викраденої 1206 з м. Константинополя (тепер Стамбул, Туреччина) під час 4-го хрестового походу. 1228–1258 будівництво очолював архітектор Т. де Кормо, згодом до 1288 — його син Р. де Кормо. Будівництво в цілому завершено 1270. У 16 ст. зведено шпиль (висота 112 м) на перетині середнього нефа й трансепта.

1850–1859 Ам’єнський собор відреставровано під керівництвом архітектора Е. Е. Віолле-ле-Дюка. 1862 собор отримав статус історичної пам’ятки Франції.

Характеристика

План за Е. Е. Віоле ле Дюком

Одна з найбільших у світі «класичних» готичних церков 13 ст., найбільший готичний собор Франції (довжина 145 м, висота середнього нефу 42,3 м, загальна площа собору 7 700 м2).

Ам’єнський собор трьохнефний, з трьохнефним трансептом, хором, деамбулаторієм (галереєю довкола вівтарної частини храму) і вінцем капел. Головний фасад фланкують 2 несиметричні вежі, акцентують 3 глибокі аркові портали й вікно-роза діаметром 13 м над скульптурною галереєю королів.

Собор вирізняється цілісністю плану, красою високого триярусного інтер’єру, скульптурою на головному фасаді та в південному рамені трансепта. Ам’єнський собор включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО як шедевр людського творчого генія, що вплинув на розвиток світової архітектури. Площа центральної зони території, що перебуває під охороною, — 1,54 га, буферної зони — 115 га.

Цитата

«Ця церква — це обожнювана жінка, цнотлива дівчина. Яка радість, якій спокій для митця знов побачити її такою гарною! Щоразу ще гарнішою! Жодного марного збентеження, ані надмірності, ані пихатості. Це абсолютне царство найвищої елегантності».

 (О. Роден. Цит. за кн.: La Picardie. Paris : Larousse, 1978 , chapitre 2, p. 12).


«C’est une femme adorable, cette cathédrale, c’est une vierge. Quelle joie, quel repos pour l’artiste, de la retrouver si belle ! Point de confusion vaine, ici, point d’exagération ni d’enflure. C’est l’empire absolu de l’elegance suprême»

 (О. Роден. Цит. за кн.: La Picardie. Paris : Larousse, 1978 , chapitre 2, p. 12).


Література

  1. Frankl P. The Gothic. Princeton-New-York, 1960;
  2. Лясковская О. Французская готика XII–XIV веков: Архитектура. Скульптура. Витраж. Москва, 1973;
  3. La Picardie. Paris : Larousse, 1978;
  4. Вечерський В. Курс історії архітектури Київ, 2006;
  5. Amiens, la Grâce d’une Cathédrale. Paris : Place des Victoires, 2013. 503 p.;
  6. Plagnieux Ph., Muller P. Amiens. La Cathédrale Notre-Dame. Paris : Editions du Patrimoine, 2014 . 98 p.;
  7. Picardie. Guide du Routard. 2018/19. Paris : Hachette, 2018. 404 p.
  8. https://www.amiens.fr/Vivre-a-Amiens/Culture-Patrimoine/Patrimoine-mondial/La-cathedrale-Notre-Dame-d-Amiens

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Ам'єнський собор // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ам'єнський собор (дата звернення: 16.10.2021).


Оприлюднено


Оприлюднено:
29.11.2019

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ