«Пастир» Герми

«Па́стир» Ге́рми («Пастир» Ерми або Єрми; грец. Ποιμήν του Ερμά) — твір християнської апокрифічної літератури (найімовірніше 2 ст.), взірець апокаліптики Апостольських отців (грецьких письменників кін. 1 — 2 ст.).

Зміст

1 Загальна характеристика
2 Структура і зміст
3 Значення
4 Джерела
5 Література
6 Автор ВУЕ

Загальна характеристика

Про автора відомо тільки те, що викладено в тексті «Пастиря». Колишній раб, вільновідпущеник, який став купцем, розбагатів, але не завжди вчиняв праведно, був не дуже щасливим у шлюбі та сімейному житті, врешті втратив майже все майно, а його діти зріклися християнської віри. Жив з невеликої земельної ділянки неподалік дороги з м. Рима до м. Кум. Розмірковував над причинами своїх лих, які урозумів завдяки зісланим видінням, розкаявся у скоєних гріхах. Ці видіння описав у «Пастирі»; назву твір отримав за п’ятим одкровенням, коли ангел спокути явився Гермі в одязі пастуха і велів усе записати. Як випливає з тексту, автор розглядав себе як виконавця пророчого служіння.

Правдоподібно, що Герма (Ерма або Єрма) належав до однієї з ранніх християнських громад у м. Римі (майже всі дослідники спільні у висновку про римське походження тексту).

Згаданий як сучасник Климента Римського (папи Климента І). Так вважав, зокрема, Климент Александрійський. На думку Орігена, а пізніше Єроніма Стридонського, був тим апостолом від сімдесяти, який згаданий у Посланні апостола Павла до Римлян (Рим. 16:14). Крім того, Оріген зараховував текст до канонічних книг Нового Завіту, хоча й зауважував, що такий погляд багато церков не поділяють. За іншими джерелами («Кодекс Мураторія»), Герма був братом папи Пія І, служіння якого припало на середину 2 ст. Дослідники тексту твору схиляються саме до пізнішої дати.

«Пастир» був написаний грецькою мовою, майже одразу перекладений латиною (пізніше здійснено і другий латинський переклад). Збереглися рукописи грецькою (без 5-ї частини), латинською, ефіопською мовами, фрагменти коптською та перською.

Твір був прирівняний до канонічного у ранньому християнстві, поцінований і цитований Іринеєм Ліонським, Климентом Александрійським, Орігеном, Тертулліаном. Книгу визначали як пророчу й богонатхненну. «Пастир» став однією з найпопулярніших книг для приватного (домашнього) читання, просвіти новонавернених у 2–4 ст. Афанасій Великий відніс його до апокрифічних. Текст увійшов до Александрійського канону, Синайського кодексу (як апокриф), Клермонтського кодексу (6 ст.). У 4 ст. популярність «Пастиря» швидко спадає, його канонічний статус заперечують, він поступово виходить з ужитку, як в західній, так і в східній частині християнської ойкумени.

Структура і зміст

Складається з трьох частин:

5 видінь (в українському перекладі — розділ «Видіння»);
12 настанов (моральні настанови; «Заповіді»);
10 порівнянь (притчі; «Подоби»).

Автор викриває вади кліру, звабленого спокусами світу (мирські розкоші, змагання за першість, нажива на вдовах і сиротах тощо), нерівність між багатими й бідними. Порушує етичні проблеми та напрацьовує комплекс християнських чеснот, до яких відносить віру, силу духу, аскезу, правдивість, любов, щирість, терпіння тощо. Провадить думку, шо гріх після хрещення ще можна пробачити, і в грішників є надія на спасіння, але настане день, після якого каяття буде марним. Книга пройнята апокаліптичними настроями: автор сподівається на близьке Друге пришестя та останній суд.

Одна з чільних тем апокрифа — ідея єдиної Церкви, що перебувала одвічно в думці Бога, а тепер розбудовується вірянами на землі та об’єднує всіх християн, пророків і праведників усіх часів. Саме тоді, коли потужна Церква буде побудована, і здійсниться Другий прихід Христа. Спасіння чекатиме на тих, хто здійснив свій вибір, ставши на шлях добра, вказаний Сином Божим.

У моральному розмислі помітне місце посідає вчення про двох ангелів — лагідного й смиренного «ангела праведності» та гнівливого й жорстокого «ангела нечестя», які перебувають поряд із людиною, впливають на її думки і вчинки.

Стилістиці твору притаманна особлива образність, алегоричність, символічність мислення і мови. Дослідники вказують на наративи, близькі до юдео-християнських уявлень. Зміст значно відрізняється від ортодоксального розуміння ролі Ісуса Христа, співвідношення Отця і Сина. Водночас необізнаність автора з монтанізмом і відсутність гностичних алюзій уможливлює встановити граничну межу написання твору — до 150 н. е.

Значення

Твір є важливою пам’яткою ранньохристиянської доби, відбиттям тогочасного есхатологічно орієнтованого світогляду. Автор в алегоричній формі, через видіння, притчі й настанови намагається роз’яснити засадничі положення християнства. Книга вплинула на святоотцівські праці.

З погляду богословів, в історії християнської літератури значення «Пастиря» Герми зумовлене передусім його моральним ученням (а не христологією, еклезіологією, ангелологією чи сотеріологією).

Мотиви й образи «Пастиря» увійшли і в світську художню літературу, їх відлуння віднаходять, зокрема, у творчості І. Франка (повість «Як Юра Шикманюк брів Черемош»).

Джерела

The Shepherd of Hermas in Latin: Critical Edition of the Oldest Translation Vulgata / Ed by C. Tornau, P. Cecconi. Berlin; Boston : De Gruyter, 2014. 142 p.
У к р. п е р е к л. — Пастир Герми // Ранні Отці Церкви: Антологія / ред. М. Горяча. Львів : Видавництво Українського католицького університету, 2015. С. 219‒306.

Література

Сирцова О. М. Апокрифічна апокаліптика: Філософська екзегеза і текстологія з виданням грецького тексту Апокаліпсиса Богородиці за рукописом ХІ століття. Київ : Видавничий дім «КМ Аcademia» ; Універсітетське видавництво «Пульсари», 2000. 324 с.
Ковалів Ю. І. «Пастир» Герми // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. Київ : ВЦ «Академія», 2007. Т. 2. С. 189‒190.
Henne Ph. Le Pasteur d'Hermas. Paris : Les éditions du Cerf, 2011. 126 p.
Szulc F. Le Fils de Dieu pour les judéo-chrétiens: dans « Le Pasteur » d'Hermas. Paris : Les éditions du Cerf, 2011. 281 p.
Soyars J. E. The Shepherd of Hermas and the Pauline Legacy. Leiden : Brill, 2019. 286 p.
Гірник О. На шляху до богословського Notre Dame d’Ukraine. II // Zbruc. 2021. URL: https://zbruc.eu/node/103891